Війна

Рогатинська корида

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

У 90-х зі зміною форм власності в державі почали створюватися нові підприємства. Ці процеси у суспільстві досі асоціюються із бандитськими розборками, нерозкритими вбивствами, «кришою», рекетом тощо. До нинішніх часів територію вже нібито поділили, рекетири стали чесними підприємцями, а всі конфлікти прийнято вирішувати через суд, а не «стрєлками» і стріляниною. Тому дещо дивною видалася інформація про захоплення одного з прикарпатських ринків місцевими рекетирами.

 

Мова піде про промислово‑продуктовий ринок у центрі Рогатина. Підприємець Ярослав Корда звернувся в одну з громадських організацій за допомогою. Мовляв, у нього забрали ринок, де він з братом господарював з 2002 року. Правоохоронці, нібито, у розборки не втручаються і на те, що твориться у місті, закривають очі.

Та, як пізніше з’ясувалося, історія перетягування ринку тягнеться з 1995 року – саме з тих часів, коли процвітав закон «понятій». За цей час ринок переходив з одних рук в інші. І нині майно ринку належить одному власнику, земля – іншому, а суди не можуть розібратися, хто має там господарювати. Така курйозна ситуація склалася не без участі міської ради та правоохоронних органів.

Забрав ринок за борги

До 1995 року у Рогатині на місцевому стадіоні функціонував стихійний ринок. Як для міської влади, так і для місцевих бізнесменів, краще було б якось цей процес узаконити. Адже таким чином і заробити можна, і людям допомогти. Тому виконавчий комітет Рогатинської міської ради видав дозвіл агропромисловій фірмі «Торговий комплекс» ввести в експлуатацію новий речовий ринок по вулиці Галицька, 6а. Його директором став Олександр Богач, якого зараз і звинувачують у захопленні ринку. А Ярослав Корда, який називає себе постраждалим, на той час працював у Богача на ринку контролером, тобто збирав ринковий збір і здавав директору. Так у парі і без сварок вони працювали до 2001 року. Доки не вирішили переділити статутний фонд підприємства.

Засновником АТФ «Торговий комплекс» до того часу були фірми «Васко» та «Енергобудівник». За словами Корди, у 2001 році «Енергобудівник» заборгував державі, а ринок став заставою. Отже перед власниками постала дилема: або ринок віддати державі, або позичити гроші, щоб із державою розрахуватися. «Знайшовся покупець – це був я, – говорить Ярослав Корда. – Я запропонував погасити борги перед державою та викупити майновий комплекс в цілому».
Після цього відбулися збори засновників АТФ «Торговий комплекс», на яких підприємства «Васко» та «Енергобудівник» вийшли з кола засновників, а ринок поділили між чотирма власниками. Серед них – мама Корди та дочка Богача. Інші дві особи – це підставні люди, а загалом статутний фонд поділився між Богачем та Кордою у пропорції – 50 % на 50 %. Директором «Торгового комплексу» і надалі залишився Олександр Богач.

«Була така умова, що я, купуючи ринок, записую його на чотирьох осіб. Але прийде певний період часу вони повин-ні мені повернути кошти. Ми домовилися на джентльменських умовах: якщо ці кошти не будуть повернуті, то ринок переходить до мене особисто», – пояснює Корда. Учасники переговорів тієї угоди дотрималися, і коли Богач не віддав Корді борг, усі засновники «Торгового комплексу» погодилися віддати йому свої частки у статутному фонді. А Корда, у свою чергу, забажав записати їх на свого брата Василя Раврика.

З «Беркутом» на базар

За статутом підприємства, директор «Торгового комплек-су» обирається щороку. Тоді з’являється протокол зборів засновників, за яким Богача обрано директором. Потім, того ж 2002 року, Богач, як директор АТФ «Торговий комплекс», укладає із міською радою договір купівлі-продажу 2 га землі під ринком. Але Корда нібито про це не знав, бо Богач свої претензії на ринок висунув аж у 2005‑му: «Богач прийшов на базар і каже: з сьогоднішнього дня базар – наш».
Проте Корда на той час також не розгубився. «Я звернувся до начальника УМВС в області, такий був Плавюк Василь Сидорович. Людина зрозуміла, що там є якісь бандитські напади. Викликав своїх юристів, склав «консиліум» і дійшов висновку, що власником базару є я. Тут же він надав мені охорону «Беркут» і з того дня я заїхав на ринок і ніяких претензій ні від кого не мав до 2009 року», – розповідає він.

Натомість, за цей час відбулося декілька судових процесів між Богачем, як директором ринку, та Кордою, як довіреною особою від 50 % засновників «Торгового комплексу». Зокрема, за цей час суди визнали недійсним протокол зборів від 2002 року, за яким Олександра Богача обрали директором на безстроковий термін. Проте він і надалі вважається директором, оскільки його після зборів 2001 року ніхто не переобирав. Мабуть, судові процеси і сприяли тому, що господарювати на рогатинському ринку знову почав Олександр Богач.

Без скарг

За словами Корди, щоб зайти на ринок, Богач домовився з міліцією та зв’язався з місцевим кримінальним авторитетом – Юрієм Мельником-Чорним. «Богач якимось чином підкупив місцевого начальника райвідділу, з яким я прекрасно дружив, – розповідає Корда. – Я йому ніколи не відмовляв. Треба колеса – значить колеса, треба акумулятор – значить акумулятор, треба пару гривень – то треба пару гривень». І продовжує: «На початку лютого 2009‑го до мене зателефонував начальник райвідділу міліції Юрій Макойда і сказав: були в мене Мельник з Богачем і сказали, що це їхній базар і завтра вони його в тебе заберуть». Після того, стверджує Ярослав Корда, біля його хати постійно крутилися хлопці Мельника-Чорного, аж допоки він їх не попередив, що візьме рушницю і постріляє.

Зараз начальник райвідділу Рогатинської міліції поміняв-ся, директором ринку поки що залишається Богач, а Корда й надалі переконує, що у нього по‑рейдерськи відібрали ринок, а правоохоронні органи закривають на це очі.

Олександр Богач, в свою чергу, незаконності своїх дій не визнає. «Я ніколи бандитизмом не займався», – каже він. Як підтвердження надав постанову з районної прокуратури про відмову в порушенні проти нього кримінальної справи. З приводу конфлікту щодо ринку він говорити відмовляється, доки суди не визнають його правоту.

Перший заступник начальника районного райвідділу міліції Володимир Гавриловський каже, що правоохоронці справді у конфлікт між підприємцями не втручаються. Пояснюють це тим, що з боку жодної зі сторін скарг у міліцію не поступало. А на запитання, хто такий Юрій Мельник-Чорний, в міліції, стискаючи плечима, відповідають: «Такий же як вони – підприємець».

Чия земля?

Обидва підприємці хочуть керувати на ринку. Обмінюються грубощами, звинувачують один одного у підозрілих зв’язках. На сьогодні ситуація така: майно ринку належить Василю Раврику – брату Ярослава Корди, земля є власністю «Торгового комплексу», засновниками якого є двоє людей з боку Корди та двоє з боку Богача, а директором залишається Богач.

Івано-франківський юрист Руслан Попадинець, який займає-ться справами Богача у суді, зізнається: «По цьому об’єкту є ряд питань, на які до сьогоднішнього дня я не знайшов відповіді. Тому що був бардак. Одні будували, інші вкладали гроші, треті оформляли і так далі».

За його словами, ніякого рейдерського захоплення ринку не було, і Богач, як директор ринку, ним керує. А от, як поділити землю і майно, – це поки що важко вирішити навіть у судах.