Комунальна реформа в Івано-Франківську набирає розмаху. В результаті виконання послуг, а отже й оплата за них, перенаправляється з комунальних підприємств у приватні.
Першим прикладом став КП «Єдиний розрахунковий центр», який замовив послуги здебільшого у приватників. Тепер так само діє і департамент комунального господарства.
Арія столичного гостя
Недавно департамент провів два тендери, участь в яких взяли і приватні, і комунальні підприємства. В обох виграли приватники, бо поставили меншу ціну. Відтак напрошуються запитання: чому в них дешевше, чи не погіршується якість, як влада їх контролює?
Отже, перша послуга — це прочищення дощових решіток і зливоприймальних колодязів. Решітки й колодязі є елементами дороги, тому зазвичай ними опікуються саме ті організації, що мають дороги на балансі. Проте у середині 2000-х міськрада чомусь передала «дощівку» з балансу КП ДРЕУ на баланс КП «Водоекотехпром». З того часу там працює водоканал, який скаржиться на нестачу коштів, а якість їхньої роботи іванофранківці регулярно бачать під час дощів.
Як каже керівник «Водоекотехпрому» Олександр Чеповий, щоб утримувати каналізацію як слід треба 3,6 млн. грн. на рік. Сюди входять планово-попереджувальні роботи, відновлення, реконструкція об’єктів тощо. Проте у минулому році бюджет виділив на це лише 400 тис. грн. Результат — збитки.
«Ця діяльність не є прибутковою, жодних грошей за приймання дощових стоків підприємство від населення не отримує, — підкреслює Чеповий. — Тому має бути цільове фінансування з бюджету. Цього року виділили 800 тис. грн. Департамент провів тендер. Так сталося, що в ньому, крім нас і КП ДРЕУ, взяла участь і комерційна структура».
На київського конкурента ніхто не чекав. Про нього в Івано-Франківську дізналися лише напередодні конкурсу. І компанія під назвою «Енергозберігаючі технології 2010» таки виграла тендер, бо поставила ціну 700 тис. грн. Вона має відповідний профіль: займається прочисткою водопровідних, каналізаційних і дощових мереж по цілій Україні. Відтак має значно кращу техніку, ніж «Водоекотехпром». Вже з 15 квітня вони щотижня чистять по 40 решіток.
Загалом в Івано-Франківську є 3667 зливоприймальних колодязів. Згідно з графіком, 2607 колодязів мають бути прочищені двічі на рік, решта — один раз. Крім того, передбачено, що 150 одиниць можуть ламатися, тож за ці гроші їх мають ще й ремонтувати.
Основний критерій — гроші
КП «Міська ритуальна служба» недавно програло конкурс на послугу з доставки тіл на судмедекспертизу. Бюджет запланував 300,9 тис. грн. Приватник — підприємець Андрій Хруник подав пропозицію на 300,5 тис., а комунальники, які й надавали цю послугу раніше, — 572,863 тис. грн.
Як каже заступник керівника «Міської ритуальної служби» Василь Парашій, дотепер у них на цій роботі були задіяні чотири водії та чотири санітари. Вони цілодобово чергували на підприємстві.
«Ми щомісяця витрачали на ці цілі 45 тис. грн., — говорить Парашій. — Дешевше просто не виходило. Приватник запропонував дешевше, тому й виграв. Основний критерій у тендері — сума».
Василь Парафій переконаний, що підприємець справиться із цією послугою. Мовляв, нема чого непокоїтися.
Так само не бентежиться програним тендером і Олександр Чеповий. «Місто замовляє роботу підприємству, яке є власністю міста, — міркує він. — Коли власник замовляє послугу своєму ж виконавцю, то може або неякісно контролювати, або навпаки — вимагати забагато. Тому важко говорити, що з цього краще, а що гірше».
Обидва комунальних підприємства тепер змушені зменшити штат. «Міська ритуальна служба» скорочує вісім працівників, а «Водоекотехпром» — сім. Як не дивно, керівників це не турбує.
«Техніку, яка не буде задіяна, зупиняємо й консервуємо, — зазначає Олександр Чеповий. — Ймовірно буде оптимізація складу підприємства. Вона пов’язана із необхідністю економити на фонді праці, бо маємо збитковість».
«Своїм» можна не платити?
Заступник міського голови Микола Саєвич також не бачить проблеми у приході на комунальний ринок приватного бізнесу. «Приватник завжди економить, рахує свої гроші, у нього не буває роздутого штату, він не є платником ПДВ, — каже він. — Натомість ми завжди недофінансовуємо комунальні підприємства та примушуємо їх робити більше, ніж треба».
Саєвич підкреслює: ринок визначив реальну ціну робіт в обох випадках. Однак, це не означає, що місто не зможе слідкувати за виконанням послуг.
«Такий самий контроль і технагляд, — акцентує віце-мер, — бо договір підписаний. Якщо не будуть виконувати, то розірвемо угоду. Але я думаю, що справлятимуться, от не знаю, чи встигатимемо ми їм платити — з таким фінансуванням, яке є. Особливо це стосується казначейства».
Така ж сама ситуація із фонтанами, говорить Микола Саєвич: сьогодні «Водоекотехпрому» за їх обслуговування не доплачують, працювати з ними не вигідно. Інакше і тут знайшлися б конкуренти.
«Якщо послуга вигідна, то йде приватник, а якщо ні, то комунальник, бо комусь треба робити, — підсумовує заступник міського голови. — Хоч я не вважаю, що ми повинні примушувати комунальні підприємства робити нерентабельні послуги, заганяти їх у борги, а потім вирішувати проблеми з їхнім фінансовим станом. Бо потім бюджет все одно шукає гроші, щоб покрити збитки».
