Війна

Post-повеневий кримінал

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Євгенія Ступ`як   Цьогорічна повінь на території Західної України стала для усіх перфектним тестом на «чисті руки». Бо якось то воно так у нас повелося, що красти — це погано, але красти у держави — це погано в основному тільки на вербальному рівні. Основні правила, яких треба дотримуватися, щоб привласнювати державні кошти елегантно і без негативних для себе наслідків, це — брати там, де є багато, і ділитися з тими, з ким варто ділитися. То ж нічого паранормального нема у тому, що розподілення паводкових коштів у нас також відбувалося за такими схемками.

За статистикою, в Івано-Франківській області під час стихії 23?27 липня було затоплено 386 населених пункти, 18848 домогосподарств, зруйновано і пошкоджено 1919?км автодоріг, 744 автомобільних мостів, 863 пішохідних мостів. Внаслідок цього господарству області та населенню завдано збитків на суму більше 2 млрд. грн. З державного бюджету на ліквідацію наслідків стихії виділено 949 млн. грн., з яких профінансовано 791 млн. грн., в тому числі 245 млн. грн. для виплати допомоги потерпілим від стихійного лиха.

Отож кошти на ліквідацію наслідків паводку держава виділила, чиновники їх розприділили, а прокуратура почала порушувати кримінальні справи проти тих, хто в школі погано вчив табличку множення і, відповідно, поділити правильно і законно не зміг.

Основні претензії Івано-Франківська обласна прокуратура має до органів влади та місцевого самоврядування. Претензії ці полягають у незабезпеченні належним чином виділених із державного бюджету України субвенцій на ліквідацію наслідків стихійного лиха.

Основне — це неорганізованість відповідної роботи комісій, в результаті чого тривалий час не обстежувалися постраждалі господарства, а також складалися дефекті акти на об’єкти та господарства, які були пошкоджені внаслідок повені або їх пошкодження не пов’язано із стихійним лихом.

Після перевірок прокуратурою та органами КРУ було виявлено незаконні виплати та зайве затребування з державного бюджету коштів більше 22 млн. грн.

Найбільше прославленим у цьому плані став Тисменицький район, в якому, по?перше, до переліку об’єктів, що потребують першочергового відно­влення та ремонту на підставі дефектного акту, складеного комісією та затвердженого сільським головою с. Клубівці, було включено відновлення проїзної частини вартістю 1,6 млн. грн. По-друге, посадові особи Тисменицької міської ради, зловживаючи службовим становищем, склали та подали в Тисменицьку РДА списки постраждалих від повені другої категорії осіб, в я­ких зазначили неправдиву інформацію про пошкоджені та затоплені будинки, в результаті чого з бюджету незаконно було виплачено 800 тис. грн. компенсацій. На цій підставі прокуратурою Тисменицького району порушено 2 кримінальні справи.

Не далеко втекла від Тисменицької і Галицька міська рада, службові особи якої без відповідного обстеження та на основі дефектного акту про нібито підтоплені підвальні приміщення внесли до списку потерпілих 3 категорії 146 жителів будинків. На підставі цього з державного бюджету незаконно цим громадянам було виплачено допомоги на суму 730 тис. грн. За цим фактом прокуратура Галицького району порушила кримінальну справу.

Кримінальні справи за аналогічними фактами порушено також прокурорами Богородчанського, Коломийського, Тлумацького районів та Долинським міжрайонним прокурором.

Також було викрито завищені збитки знищених посівів сільськогосподарських культур від стихійного лиха у Коломийському, Богородчанському, Рогатинському, Галицькому, Снятинському та Косівському районах. Тут результатом стали 6 кримінальних справ.

Всього в Івано-Франківській області кримінальних справ, порушених за результатами перевірок органами прокуратури, — 19.

Для визначення лідера по post-повеневих кримінальних справах, ми звернулися за статистикою до прокуратур сусідніх областей. За даним, отриманими з Львівської обласної прокуратури, — у них таких справ налічується 17, чотири з яких уже пішли до суду. У Чернівецькій області за результатами перевірок органами прокуратури було порушено 12 кримінальних справ і притягнуто до відповідальності 28 посадових осіб. Закарпатська область має 13 причетних до повені кримінальних справ, але це справи, які в основному стосуються земельного законодавства. За повідомленням прес?служби Закарпатської обласної прокуратури, зловживання коштами у них вдалося випередити завдяки перевіркам КРУ комісійних актів до виплати компенсацій.

Висновків з цієї статистики можна зробити кілька: перший — основне правило цуплення у держави — красти там, де є багато, таки діє — чим більше дали, тим більше вкрали, і тест на «чисті руки» наша область завалила найуспішніше, або ж альтернативний йому інший — наша прокуратура таки працює найкраще. Хоча найбільш імовірно правдивим виглядає усе ж таки перший. Логічних умовиводів щодо ментальності, моральності, соціальної відповідальності влади тут можна робити й робити, хоча вони навряд чи щось змінять — все як у старому анекдоті — «крали, крадемо, і красти будемо», хоча, маємо надію, що наявність цього дієслова у майбутньому часі трохи покорегує статистика з обласної прокуратури.