Багато людей нині носять із собою газові балончики. Дехто має навіть електрошокери, газові й травматичні пістолети. Та час від часу ці спецзасоби опиняються в руках злочинців. Призначене для самооборони служить для грабежу й хуліганства. Чому ж так стається?
Якщо витягнув – стріляй
Оператор одного з івано-франківських телеканалів Тарас Іванків практично щодня ходить із травматичним пістолетом. «Якщо зброя хоча б раз згодилася, то її купили недарма, – каже Тарас. – У мене за шість років було два таких випадки. Наприклад, взимку – нападник був у теплій куртці, тож куля його не травмувала. Зате шуму було багато. Пістолет – це фактор несподіванки».
Чоловік каже, купив зброю через те, що в державі настали важкі часи, злочинців побільшало. Щодня він носить із собою важку апаратуру, втекти з нею нереально. Тому треба думати про самооборону.
«Сама процедура виготовлення дозволу на «травмат» доволі довга, – розповідає Іванків. – Крім власне паперової тяганини, я довго тренувався, відпрацьовував рухи, багато читав про техніку й тактику самооборони. Однозначно, застосування зброї – це крайня міра. З іншого боку, є золоте правило: витягнув «ствол» – стріляй. Просто так хизуватися зброєю – це дурість. Не розумію людей, які дають її комусь просто так, потримати. Звісно, знайомі знають, що маю пістолет, та я дуже не люблю, коли торкаються кобури, навіть жартома».
За час володіння пістолетом чоловік двічі здавав його до міліцейського експертного центру, як того вимагає закон. Там зброю обстріляли, залишили в себе гільзи. Тепер після кожного пострілу міліція знатиме, з якого пістолета стріляли. Іванківа це не турбує – він має всі документи, приховувати йому нічого.
Електрошок в інтернеті
«Недавно в одній із маршруток стався конфлікт між водієм і пасажирами, – розповідає іванофранківець Олександр. – Водій пив каву на зупинці, а люди вимагали, щоб він їхав, бо зупинка не кінцева. Слово за слово, врешті водій витягнув електрошокер і пригрозив ним особливо завзятим».
У міліції кажуть, електрошокові пристрої пересічним людям продавати не можна. Їх дозволяють носити лише правоохоронцям. У Кодексі про адміністративні правопорушення навіть є стаття 1954 про «порушення порядку виробництва, придбання, зберігання чи продажу електрошокових пристроїв і спеціальних засобів, що застосовуються правоохоронними органами». З іншого боку, в законодавстві не прописаний порядок продажу, обліку та використання електрошокерів.
У травні 2007 року в Івано-Франківську сталося пограбування банку. До філії банку на вулиці Стуса зайшли двоє чоловіків у мотоциклетних шоломах. Вони вимагали грошей, а погрожували… газовим пістолетом та електрошокером. Із банку вони винесли приблизно 58 тис. грн., 13 тис. доларів і майже 4 тис. євро. Грабіжників потім упіймали. Виявилося, що той банк – не єдина їхня «пригода». Одного посадили на п’ять, іншого – на чотири роки.
Злочинці використовували шокер «Скорпіон» АИР-107- К-111. На форумах в інтернеті пишуть – річ надійна, найбільше такими користуються приватні охоронні фірми. В он-лайн магазинах його ціна – трохи більше 200 грн. Такий пристрій можна без проблем замовити та отримати поштою. Та якщо у вас його знайдуть міліціонери – відберуть і оштрафують на 68-119 грн.
Під маркою спецзасобу
На прилавках практично кожного мисливського магазину можна побачити травматичні та газові пістолети, на цінниках яких написано «Спецзасіб». Хоча в міліції «травмати» вважають зброєю.
«Травматичні пістолети – це не зовсім спецзасоби, а скоріше зброя, – пояснює Віктор Данько, інспектор відділу дозвільної системи УМВС в області. – Про це говорить саме визначення травматичних пістолетів: це пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. Вони розраховані на ураження на близькій відстані. Тому фактично є зброєю».
Травматичні пістолети можуть носити лише окремі категорії: працівники суду, правоохоронці, їхні близькі родичі, військовослужбовці, народні депутати, журналісти, члени добровільних народних дружин, особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві, держслужбовці. За рік в області дозвіл на ці пістолети отримує близько сотні людей.
«Попри те, що людина має належати до цих категорій населення, їй треба пройти цілу процедуру, – говорить Віктор Данько. – Потрібна довідка з роботи, спеціальна медична довідка на зброю, треба написати заяву на керівника підрозділу міліції, пройти спеціальні курси, відкрити страховий поліс на завдання шкоди третім особам під час володіння зброєю. Людину перевіряють за місцем проживання й на відсутність чи наявність судимості».
Крім дозвільної процедури, власник «травмату» має й обов’язки. У випадку стрільби з пістолета він повинен одразу повідомити про це міліцію та ще й викликати на місце події карету швидкої. Хоча не всі вчиняють за законом.
У червні в Івано-Франківську розгорнувся цілий бойовик. П’яний чоловік образився, що його не пустили до нічного клубу «Бомба», пішов додому, взяв ніж, травматичний пістолет, дві пляшки з бензином і вирушив мститися. Біля клубу він спершу метнув два «коктейлі Молотова», а коли його намагалися скрутити, вистрілив із пістолета у відвідувача та поранив ножем охоронця. У серпні його засудили на чотири роки умовно із дворічним випробувальним терміном.
Газові нюанси
Із газовим пістолетом усе значно простіше – треба лише медичну довідку та перевірку на судимість. У міліції констатують, що є випадки, коли їх пристосовують для стрільби гумовими кулями. Умільців не зупиняє навіть те, що газові пістолети виготовляють зі значно слабших матеріалів, і під час пострілу «гумою» є загроза розриву. Крім того, будь-які зміни в конструкції пістолета караються за законом. Так, у газових пістолетах не можна викручувати втулку з каналу ствола.
За прикладами далеко ходити не треба. У лютому саме з газового пістолета, переробленого під «травмат», стріляв у скроню Вікторії Пилипів сумнозвісний «валентинівський стрілець» Віктор Корягін. Нагадаємо, він отримав 10 років за ґратами.
Навесні в Івано-Франківську засудили на рік чоловіка, який ще в серпні 2011 року за 1000 грн. купив у невідомого сигнальний пістолет, перероблений для стрільби гумовими кулями.
Якщо для газового пістолету передбачили хоч якусь дозвільну процедуру, то газові балончики в Україні продають вільно. Єдине обмеження – лише повнолітнім. В одному франківському магазині ми купили газовий балончик «Шанс». Усе, що сказав продавець, – «тільки не пшикайте на собак, пожалійте тварин».
Неадекватних людей з цими іграшками теж вистачає. Натомість значно менше тих, які постраждали від застосування балончика та змогли довести своїх кривдників до суду. Один із небагатьох таких випадків стався у Франківську в листопаді 2010 року. Після словесного конфлікту в холі одного ресторану застосували газовий балончик. Через три місяці, в лютому 2011-го суд дав хулігану три роки умовно і два роки випробувального терміну.
У вересні в центрі Івано-Франківська мітингувальників оббризкали сльозогінним, а в жовтні студент медичного коледжу розпилив якийсь газ прямо в аудиторії. Обидва ці випадки міліція ще розслідує. Чи дійде справа до суду, покаже час.
Що маємо в результаті? Правоохоронці кажуть, що стосовно зброї та спецзасобів українське законодавство значно жорсткіше за європейське чи американське. Та проблем усе одно вистачає. Навіть із травматичними та газовими пістолетами наші закони поводяться, як з тими ж електрошокерами. Видачу ніби контролюють, зате немає чіткого розмежування, коли їхнє використання є законним, а коли – злочином. Газові балончики продаються вільно, та як показує практика, покарати за їхнє використання теж доволі важко. Тож думаємо самі, рятуємося самі. Втім, як і завжди в Україні.
Comments are closed.