Зовсім недавно біля монастиря на вулиці Василіянок стояв собі невеличкий старий будинок. Із тих, що радикально‑сучасні архітектори називають малоцінною забудовою. Декілька років тому його навіть намагалися відремонтувати. Але потім він просто згорів і деякий час лякав перехожих пропаленим чорним дахом.
Його не стало у вівторок, 20 квітня. А на тому місці завзято запрацював бульдозер. Напевно, вже до осені на місці нещасливого «погорільця» виросте щось нове – може красиве, а може й не дуже. Головне, нове.
Земельних ділянок для забудови в Івано-Франківську залишилося зовсім небагато. Особливо у центрі. Йой, не згоріло би щось дуже потрібне…
До теми
Вагилевич би засмутився
У Національному заповіднику «Давній Галич» відбулося вручення премії імені Івана Вагилевича, яка є найвищою відзнакою у сфері охорони культурної спадщини області. Урочистості співпали з відкриттям картинної галереї у Галичі.
Вручаючи Почесний знак і Диплом премії імені Вагилевича лауреатам – начальнику відділу охорони культурної спадщини та музейної роботи управління культури ОДА Андрію Давидюку та директору краєзнавчого музею Ярославу Штиркалу – голова обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії і культури Василь Тимків наголосив на активній громадській позиції лауреатів, їхньому вкладі у збереження та популяризацію минулого, важливості їхньої роботи.
«Репортер» був би радий приєднатися до привітань. Утім, більше хочеться звернутись до станіславських фотографів і художників. Панове, ходіть містом частіше, знімайте та малюйте більше. Бо якщо за таку охорону нагороджують, то наші діти чи онуки можуть уже не побачити того міста, яке так самовіддано охороняли їхні батьки і діди. А так хоч на світлинах подивляться.
Comments are closed.