Майже після двох з половиною місяців протистояння Майдан сформулював нову вимогу до влади – зміну Конституції. Принаймні так запевняли його формальні лідери, тобто опозиція. Як саме хочуть змінити основний закон, чи це задовольнить Майдан і, врешті, які шанси в цього проекту?
.jpg "Конституцію – в реанімацію")
Від Майдану до Майдану
Аби зрозуміти суть процесів, потрібно трохи вернутись у минуле. Як відомо, Конституція Україна була прийнята Радою 28 червня 1996 року і набула чинності того ж дня. Додамо, що Конституція – це основний закон держави і змінювати чи переписувати його можна лиш за дуже жорсткою процедурою. Так для змін до різних розділів треба від 2 / 3 до 3 / 4 голосів нардепів. За Конституцією 1996 року Україна була президентсько-парламентською республікою. Такою вона є й зараз.
Але так було не завжди. У 2004 році в Україні відбулася конституційна реформа. Напевно, нікому не треба нагадувати, що відбувалася вона на тлі Помаранчевої революції.
Як писали тоді у ЗМІ, реформу ініціювали політичні сили Януковича та Кучми. Суть її полягала у тому, аби послабити владу президента і передати ВР право на формування уряду. Опозиційні сили – тоді ще дружній тандем Ющенка й Тимошенко – виступали проти такої затії, бо були певні у перемозі на виборах.
Потім Майдан вимагав переголосування другого туру виборів. Як вихід із політичної кризи – влада на це погодилася, але з умовою – якщо відбудеться зміна Конституції. І 8 грудня 2004 року Рада проголосувала Закон № 2222-IV «Про внесення змін до Конституції України». В основі того закону проект Симоненка-Медведчука, який передбачав перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій і подовження терміну повноважень Ради до п’яти років. Чинності закон набув з 1 січня 2006 року. І саме за таким принципом президентствував Віктор Ющенко.
Але після приходу до влади теперішнього президента Януковича Конституційний суд визнав цей закон таким, що не відповідає Конституції. Причина – порушення процедури розгляду та прийняття. Таким чином в Україну знову повернулася Конституція 1996 року, а Янукович отримав всі ті повноваження, які свого часу мав Кучма.
.jpg "Конституцію – в реанімацію")
Що саме забрали у ВР і віддали президенту? Ось лиш невеликий перелік. Президент має право самостійно визначати кандидатуру прем’єра та виносити її на розгляд Ради. Без погодження з будь-ким ухвалювати рішення про відставку прем’єра, що означає автоматичну відставку всього уряду. Скасовувати будь-які акти Кабміну, призначати і звільняти голову Фонду державного майна та Антимонопольного комітету, ліквідовувати та реорганізовувати будь-які органи центральної виконавчої влади. Щодо силовиків, то єдина кандидатура, яку треба погоджувати з Радою, це Генпрокурор. А звільняти його президент може самостійно. А очільника СБУ президент самостійно і призначає, і звільняє…
Відповідно Рада позбулася багатьох важелів впливу на виконавчу владу. І з такою Конституцією живемо останні чотири роки.
Міняємо «щось»
Як варіант виходу з нинішньої кризи опозиціонери взялися розглядати версію про зміну Конституції. Аби позбавити Януковича частини його важелів впливу і створити хоч якийсь баланс тих важелів між президентом і Радою.
Усе крутилося навколо повернення до парламентсько-президентської форми правління, тобто тої, що була закладена у Конституції 2004 року. Але як саме це зробити – тут точилися довгі наради.
«Свободівці» висловилися чітко й просто. Партія не вважає Конституцію 2004 року такою, що відповідає інтересам країни, але, якщо в парламенті поставлять це питання на голосування, то фракція проголосує, бо це потрібно для вирішення політичної кризи.
Основні перемовини і пропозиції щодо тонкощів переписування основного закону тривали між «Батьківщиною» і «Ударом». Так у розпорядженні журналістів центральних ЗМІ опинилася порівняльна таблиця поправок до законопроекту, підготовлена фракціями «Батьківщина» та «УДАР». Для прикладу, «Батьківщина» пропонує, що подавати президенту пропозиції щодо кандидатури прем’єра та міністрів має парламентська коаліція. В «УДАРівській» версії кандидатуру прем’єра подає президент, але після консультації з фракціями. Разом з тим кандидат на посаду ще перед голосуванням має показати Раді склад усього Кабміну і програму дій.
Врешті партії оголосили, що ці розбіжності є незначними. А в понеділок, 17 лютого, повідомили, що мають спільний план дій – у Конституції нічого не мінятимуть, підуть іншим шляхом. Домагатимуться голосування у Раді проекту постанови «Про поновлення конституційного ладу».
«У рішенні Конституційного суду (за 2010 рік – Ред.) не зазначено, що Україна повертається до основного закону 1996 року, – прокоментував заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв. – Тому ми внесемо проект постанови про поновлення конституційного ладу. Ми фактично визнаємо, що в країні діяла і діє Конституція 2004 року».
Після того, як відновиться Конституція 2004 року, додав він, можна буде створювати спеціальну комісію з її вдосконалення. Голосування анонсували на вівторок, 18 лютого.
Київ у крові
На ранок вівторка вісти з конституційного фронту були такими – у Верховній Раді відповідної постанови не зареєстровано. Опозиція звинуватила у всьому владу.
Разом із тим на вівторок був запланований мирний похід протестувальників з Майдану до стін ВР. І далі сталося те, що мало бути. Передбачити розвиток подій було не важко – варто лиш скласти до купи два факти. Перший – Майдан, який стоїть уже понад двох місяців, який бачив убитих, покалічених, викрадених людей, Майдан, якому вривається терпець. Другий – влада, яка ніколи й не йшла на реальні поступки і передбачувано наповнила Київ силовиками й тітушками. Результат – столиця в крові.
Настільки жорстоких і масштабних протистоянь за час революції ще не було. Станом на вівторок (коли верстався номер) – одна за другою надходили тривожні новини про вбитих. Про конституційну постанову уже ніхто й не згадував.
