Микола Волков Стільки оптимізму з’явилося, коли декілька років тому вулиці Івано-Франківська почали вимощувати плиткою. Здавалося, ось воно! Нарешті є вирішення проблеми поганих тротуарів. Та зараз видається, що кращими вони мають стати зовсім не від плитки.
Плитка на тротуарах є дешевшою за асфальт. Номінально вона витриваліша. За потребою покриття легко знімається. І плитка не пропаде, як це буває, коли розбивають асфальт. Проте з такими «майстрами» сподіватися на економію та раціональне використання робочої сили — марно.
В Івано-Франківську 1 січня був відкритий меморіальний комплекс Степанові Бандері. Зрозуміло, що територію довкола нього теж мали облагородити. Зокрема тротуари та провулок, що з’єднує вулиці Бандери та Коновальця, акуратно вимостили плиткою. Проте, складається таке враження, що це зробили лише під відкриття. Адже не пройшло і трьох місяців, як плиткова дорога почала «прогинатись», а в одному місці взагалі зробило провалля і відкрилась глибоченька небезпечна яма.
Таких прикладів по місту можна знайти десятки. А в цій конкретній ситуації знаковим є те, що так незграбно виконані роботи, які стосуються не будь-чого, а пам’яті Степана Бандери. Якщо вже тут не соромляться халтурити, то що говорити про інші місця? «Дурні і дороги» — і далі актуальні біди нашої країни. І напевно спочатку треба вирішувати першу.
Не так давно міські владники проголосили, що плиткою почнуть вимощувати не лише тротуари, а й проїжджі частини вулиць. Першою буде легендарна роздовбана Бельведерська. Ну-ну…
