Хто взяв Білу хату

У понеділок, 27 січня, суд звільнив від кримінальної відповідальності тризубівців Василя Абраміва, Андрія Подільського та свободівця Віктора Неміша. Підстава – так званий закон про амністію євромайданівців. А ще недавно ці троє мали шанс до трьох років провести за ґратами. Адже їм оголосили підозру в захопленні державних будівель. Та навіть з нашим дивним законодавством судити їх сьогодні було б непросто – ту будівлю (ОДА) вже тиждень як обживають франківці.

Зайшли погрітися

А 2 грудня ці троє очолили колону молоді й пішли на облдерж­адміністрацію. Дізналися, що голова ОДА Василь Чуднов того вечора проводив там нараду із силовиками, й захотіли чи то зір­вати її, чи то продемонструвати, що не бояться.

У приміщення вони зайшли. Їх пустили без проблем. Адже Неміш є депутатом облради. Але довго там перебувати не дозволили – людей було багато, а відповідно й галасу. І щойно про це дізнався міський голова Віктор Анушкевичус, як кинувся рятувати становище. Він попросив людей залишити приміщення та назвав ініціаторів провокаторами. Натомість Андрій Подільський сказав, що таким чином вони хотіли підтримати Київ, де вчора (1 грудня) захопили КМДА, а Віктор Неміш не придумав нічого кращого: «Зайшли погрітися».

При вході вони зламали дверну завісу. Тому міліція говорила не лише про захоплення, а й про пошкодження майна. «Штурм» завершився тим, що приїхав керівник обласного штабу національного спротиву, депутат обл­ради Василь Попович, який скомандував розходитися, бо Білий будинок і так належить облраді.

Уже наступного дня була прес-конференція, на якій Попович заявив, що Подільського та Абраміва виключають із штабу спротиву. А Неміша там і не було, тож Попович пообіцяв вирішити його долю на партійному з’їзді. Та вже через день на черговій прес-конференції Василь Попович товариша захищав, бо на того відкрили кримінальне провадження. А ще пізніше Неміша захищав навіть голова облради Василь Скрипничук. На сесії він згадав, що приміщення – облрадівське, тому вони можуть його відібрати.

Львів’яни штовхають у спину

Так і сталося – відібрали. Під тиском громади й завдяки прикладу сусідів. Але спершу 23 січня, коли у Львові, Житомирі, Рівному та Хмельницькому штурмували ОДА, івано-франківські депутати стояли при вході до адмінбудівлі та називали провокатором кожного, хто натякав на штурм. Були кілька тисяч людей, їхнє бажання, але не було волі політиків.

Громадськість напирала. У соц­мережі навіть розмістили опитування на тему: чи варто йти на штурм ОДА? Молодь списалася та й пішла. Знову забракло лідера. Згадали про засновника інтернет-спільноти, в якій спілкувалися, – Миколу Гавриляка, навіть зателефонували йому, але позитивної відповіді не дочекалися. Розійшлися ні з чим.

В інтернеті заговорили про відсутність у франківців відваги. Отже, довгі години спілкування, нарад і застережень. Голов­не – скликати людей, бо, звісно, з натовпом завжди легше, а от вин­них в разі чого шукати важче. Нарешті оголосили: п’ятниця, 24 січня, 12:00.

Нині нам відомі як мінімум три групи людей, які вважають, що облдержадміністрацію захопили саме вони. Перша – штаб національного спротиву, саме ті люди, які мали б зробити це ще вчора. Друга – ударівець Юрій Соловей з командою, який спеціально приїхав із Києва, де перебуває останні два місяці. Третя – молодь під керівництвом депутата облради Сергія Адамовича. Саме вони відкрили перехід з міської ради та прокричали у вікно з мегафона, що франківці уже взяли ОДА. Хоча насправді у той час по коридорах за ними ще бігали міліціонери.

Газ з’являється нізвідки

Бігали недовго. Напевно, тому, що силовиків було небагато, а адмінбудинок – величезний. Правоохоронці стояли на першому та третьому поверхах і не так перешкоджали штурму, як робили вигляд. Люди були агресивнішими – вони смикали, штовхали, а, за інформацією МВС, начебто, завдали травм шістьом міліціонерам.

Із натовпу навіть кинули димову шашку, у відповідь пішов газ. Дихати не було чим, почали бити вікна. Пізніше керівник обласного УМВС Василь Фелик заперечив, що газ могла застосувати міліція. Однак повірити у це важко, адже силовики наділи маски якраз перед тим, як той газ з’явився.

Розбивши двері на третьому поверсі, люди змогли прорватися до приймальні голови ОДА Василя Чуднова. Там їх запевнили, що голова є. Зайшли – нема. Виглядало, що це стало сюрпризом навіть для його помічників і радників…

Тут настала «хвилина слави» для Юрія Солов’я, який усім телеканалам розповів про те, що громада прийшла на прийом. Потім усі обговорили, що ж робити далі: барикади, медпункт, їдальня, охорона, прес-служба, скринька для пожертв тощо. Та поки організатори говорили, робота вже кипіла без них. Барикади бачили? Оце воно, навчились у Києві.

У суботу відбулася обласна сесія, де проголосували за термінове припинення договору, на підставі якого ОДА користується приміщенням. Дали п’ять днів на виселення.

Тої ж суботи Василь Фелик заявив, що міліція відкрила кілька кримінальних проваджень на організаторів захоплення. Цікаво, як їм удасться визначити, хто ж насправді захопив ОДА, якщо й самі організатори цього не знають? Може, призначать винним когось найменшого. Якщо встигнуть.