Чи не на кожному кроці з маленьких вагончиків нам пропонують швидку їжу – хот-доги, гамбургери, чизбургери. Спробуйте придивитись, як їх готують і подумайте, чи варто таке їсти.
Швидка шкода
Надворі страшенна спека, дихати просто немає чим. Біля страшненького вагончика, в якого, здається, років сто тому спустили колеса, поржавілого та немитого, юний нарід з апетитом наминає хот-доги.
Стає цікаво, чи можливо це їсти. Тож стаємо у чергу. Молоденькій продавчині відчутно несолодко – крім того, що надворі спека, у лотку ще й смажаться кури-гриль. Вона якраз віддає решту жіночці попереду – кілька одно- та двогривневих купюр, добряче затертих і брудних. Потім, навіть не протерши руки серветкою, бере булочку для нас та ще й притискає її пальцем усередині, аби добре лягла у фірмову упаковку. Далі: сосиска, кетчуп з підозрілої банки, нарізана капуста – лоточок з нею стоїть відкритим на прилавку. Пробувати на собі, чи їстівний той хот-дог, якось перехотілось…
Сьогодні ні для кого не є таємницею, що їжа із фаст-фудів шкідлива. «По-перше, вона висококалорійна, від неї швидко набираєш вагу. По-друге, та сосиска – це взагалі не м’ясо. Це – генетично модифікована соя, крохмаль і так далі. Потім добавки – майонез, кетчуп – продукт, який не може бути натуральним, там багато консервантів, – каже Неля Масюк, завідувач гастроентерологічним відділенням Івано-Франківської міської клінічної лікарні № 1.
А те, що їсти на ходу не можна, нас вчили ще змалечку. «Якщо їжа потрапляє у кишківник великими шматками, вона подразнює стравохід. Як наслідок можуть виникнути ерозії та виразки», – стверджує лікар.
Але особливо небезпечною така їжа стає у літню спеку. «У цей час їх взагалі не варто купувати. Це великий ризик, – каже Неля Масюк. – Через брудні руки можна отримати кишкові інфекції».
Без стандартів
Та якщо цю їжу продають, логічно, що хтось таки має перевіряти її якість. Спочатку ми звернулися в управління захисту прав споживачів. Як розповіла начальник відділу контролю якості товарів Оксана Кобельчук, не тільки ці лотки, але й узагалі всі заклади громадського харчування нині не перевіряються. «Є постанова Кабінету Міністрів № 502. Нею заборонені перевірки підприємств, які не відносяться до першої групи ризику, – каже вона. – Постанова дійсна до 31 грудня цього року».
Нагадаємо, таким чином попередній уряд намагався захистити малий бізнес у часи кризи. А хто захистить споживача? До речі, Кабмін також вирішив, що фаст-фуди взагалі не входять до жодної із груп ризику. «Не знаю, чому вони так зробили. Хоча вважаю, ці заклади треба перевіряти найбільше, бо влітку там взагалі катастрофа», – каже Кобельчук.
Сказати про якість цього продукту не можуть і в стандартметрології. За словами заступника генерального директора ДП «Івано-Франківськстандартметрологія» Володимира Соколовського, для такої їжі стандартів просто не існує.
А от хто таки може перевіряти ці лотки, так це санстанція. «Санітарні вимоги до цих підприємств є мінімальними, – каже Зофія Семенюк, завідуюча відділом гігієни харчування Івано-Франківської обласної СЕС. – Мають бути умови для зберігання продукції, для її відпуску і для того, щоб можна було дотримуватись елементарних правил гігієни і санітарії. Якщо мова йде саме про хот-доги, то мають ще бути умови для приготування».
Та перевірити чи все там гаразд, санстанції не просто. У них є свій спеціальний документ – постанова головного державного санітарного лікаря № 8, датована минулим роком. У ній і визначені критерії епідемічного ризику об’єктів, відповідно, і періодичність їх обстеження. Тож ці лотки вважаються середнього ступеня ризику, тому планова їх перевірка можлива не частіше, ніж раз у півроку. «Але при цьому ми маємо за 10 днів попередити про це підприємця. І це нівелює результати наших перевірок», – каже Семенюк.
Та навіть при перевірках з попередженням порушення виявляють. Найчастіше – недотримання правил товарного сусідства, терміну реалізації, термінів проходження медогляду і форми санітарного одягу.
До речі, продавець таки має бути у санітарному одязі – халаті й головному уборі. А за роботу він має братися чистими руками…
Совість і чистота
Як бачимо, контролю за якістю фаст-фуд-харчів практично немає. А от годувати людей із таких закладів на колесах може будь-хто. Аби установити в місті так звану малу архітектурну форму (МАФ) з припискою «лоток швидкого харчування», треба зовсім небагато.
Спочатку – дозвіл виконкому. Потім управління архітектури прописує, де саме можна встановити МАФ. «Головне, аби не на мережах, аби не закривало проходи і не перешкоджало рухові. Документація від архітектури обійдеться десь у 300‑400 грн.», – каже Світлана Лосюк, заступник начальника міського управління архітектури.
Звісно, потрібен і висновок санстанції. Ці папери коштують 240 грн. і мають бути готові не пізніше, ніж за вісім днів. «А ще підприємець сплачує в міський бюджет суму, в залежності від площі орендованої землі – 85, 170 чи 340 грн. Хто на єдиному податку, ці гроші взагалі не платить», – стверджує Надія Прокопів‑Старчевська, заступник начальника дозвільного центру.
До речі, із цими умовами є кілька цікавих нюансів. Для прикладу, ніхто не вимагає, аби лоток був розміщений у місці, де немає загазованості від машин і зайвого пилу. Тож його можна розташувати й біля дороги. Крім того, у цих торгових точках немає каналізації. Теоретично воду туди завозять. Як часто і чи в достатній кількості, перевірити на практиці майже неможливо.
Отже, якість продукції фаст-фудів – виключно на совісті самого підприємця. Наскільки вона чиста, спробуйте визначити за чистотою рук продавця, який готує ваш хот-дог.
