Ціна освіти

Вступна кампанія до вишів — у розпалі. Навіть із запровадженням в Україні зовнішнього незалежного оцінювання, коли поступити стало трохи важче, популярність вищої освіти не зменшилася. Та чи дасть диплом з дорогої та престижної спеціальності легке працевлаштування та високу зарплату?

Папери реєструє інтернет

Цього року вступ почався із «пробуксовкою» — через те, що вступники із запізненням отримали результати ЗНО з історії України, біології, світової літератури та всесвітньої історії. Коли відкрилися приймальні комісії, абітурієнтів виявилося небагато.

Вже за кілька днів кампанія набрала обертів, кажуть у прий­мальних комісіях франківських вишів. Так, у Прикарпатському національному університеті (ПНУ) в перший день прийняли приблизно 100 заяв, зараз щодня – понад 500. В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу (ІФНТУНГ) за декілька днів кількість претендентів на вступ перевалила через позначку 1350.

З іншого боку, ці цифри не відображають реальної популярності конкретних спеціальностей. Сьогодні все більше вступників подають заяви до кількох ВНЗ водночас. І все більше таких заяв надходить через інтернет.

Дорогі-популярні

У франківських вишах кажуть, що кардинальних змін у популярності спеціальностей останніми роками не відбувається. Загалом на вищу освіту є стабільно високий попит. Цікаво, що абітурієнтів та їхніх батьків не лякає висока вартість навчання. Принаймні такий висновок ми зробили, поспілкувавшись із працівниками приймальних комісій.

У Прикарпатському університеті популярними серед вступників називають спеціальності, які лідирують і в ціні за навчання. За рік навчання на контрактній формі тут треба викласти 13‑15 тис. грн.

«Тенденції щодо вибору спеціальності зберігаються ті ж, які були минулого року, — каже Ігор Доцяк, секретар приймальної комісії ПНУ. — Найбільше подають заяви на напрямки «правознавство», «філологія» (особливо «англійська філологія»), «туризм», «географія». Це ті напрямки, які користуються попитом та є затребуваними на ринку праці».

В університеті нафти і газу «стеля» вартості навчання значно нижча за ПНУ — трохи більше 10 тис. грн. А контрактне навчання на найходовіших спеціальностях коштує в межах 7,5‑9 тис. грн.

«Сьогодні найпопулярнішими напрямками серед вступників є «геодезія, картографія і земле­устрій» та «екологія, охорона нав­колишнього середовища», — говорить відповідальний секретар приймальної комісії ІФНТУНГ Ярослав Штанько. — Таку тенденцію маємо останні три роки й на ці спеціальності щороку приймаємо близько тисячі заяв. На другому місці — комп’ютерний напрямок: «комп’ютерна інженерія», «програмна інженерія» тощо. Далі за популярністю можна виділити «архітектуру» та «нафтогазову справу».

А що далі? Отримавши диплом юриста чи еколога, чи зможе людина влаштуватися на роботу за фахом?

«Найближчі 5‑6 років на Прикарпатті й надалі буде потреба у робітничих спеціальностях, — розповідає Тарас Басюга, перший заступник директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості. — Крім того, як на регіональному, так і на національному рівні перспективними будуть професії, пов’язані з ІТ-технологіями».

Цього року серед вакансій, які надійшли до прикарпатських центрів зайнятості, найбільший попит був на трактористів, барменів, кухарів, офіціантів, слюсарів-ремонтників, менеджерів зі збуту, продавців-консультантів, верстальників, перукарів, столярів і швачок.

Лікарів перевчають

Лідером за ціною контрактного навчання серед франківських вишів є Івано-Франківський національний медичний університет (ІФНМУ). Від 13 тисяч за рік на «педіатрії» та «фармації» до 19 тисяч на «стоматології».

 «Якщо виходити з кількості поданих заяв на державну форму навчання, то популярними є спеціальності «лікувальна справа» та «педіатрія», — каже секретар приймальної комісії ІФНМУ Ігор Сарапук. — Щодо контрактної форми, то тут на першому місці «стоматологія», далі — «лікувальна справа», «педіатрія», «фармація». В середньому по університету під час вступної кампанії на одне нав­чальне місце претендують 15‑16 абітурієнтів».

Якою ж буде перспектива у нових стоматологів і педіатрів, або ж хірургів чи гінекологів? Виглядає, що дорога їм — у приватні заклади, бо в державних наразі потреби інші.

За кадровою ситуацією в департаменті охорони здоров’я ОДА слідкують за допомогою комп’ютерної програми «Медичні кадри». Це своєрідна база даних, яку оновлюють щоквартально. І за її даними, у прикарпатських медичних закладах, які підпорядковані Мінохорониздоров’я, найбільший дефіцит — сімейні лікарі.

«Сьогодні в області є потреба у близько 300 лікарях загальної практики сімейної медицини, — говорить Володимир Чемний, начальник відділу кадрів департаменту. — Зараз 100 лікарів (переважно терапевти й педіатри) проходять курс перенавчання на цю спеціальність, 34 лікаря почнуть працювати цього року, ще близько 50 людей — через рік, коли закінчать інтернатуру».

За словами Володимира Чемного, крім сімейних лікарів, перспективною на Прикарпатті є спеціальність лікаря невідкладних станів. Адже в Україні триває реформа «швидкої», в області створили Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, тож найближчими роками потреба в таких фахівцях збільшиться.

…Що тут можна додати? Вища освіта, звісно, нікому не зашкодить. Але, поступаючи до вишу, завжди треба зважувати, чи можна буде влаштуватися на високооплачувану роботу із таким дипломом. Іншими словами — чи окупляться гроші, витрачені на навчання. Хоча — це ще хто як вчиться.

До теми:

Сьогодні в Україні працюють 823 вищі навчальні заклади усіх рівнів акредитації. З них — 425 державних, 221 комунальних, 177 приватних. На кожні 10 тисяч українців припадає майже 500 студентів.

За даними Міністерства освіти і науки України, у 2012‑2013 нав­чальному році у вищих навчальних закладах навчалося 2 млн. 170 тис. студентів. Щорічно виші І-ІІ рівнів акредитації випускають майже 100 тис. фахівців, виші ІІІ-ІV рівнів — понад півмільйона.