«Наші хлопці там у пастці! Сепаратисти влаштували полювання на бандерівців із Прикарпаття!» – з такими докорами минулого тижня прийшли в Івано-Франківську ОДА жінки та матері військових із 5 батальйону територіальної оборони області. Жінок нескладно зрозуміти, адже ввечері перед тим хлопців під Амвросіївкою обстріляли, начальник штабу Юрій Баран загинув.
«Наші хлопці там у пастці! Сепаратисти влаштували полювання на бандерівців із Прикарпаття!» – з такими докорами минулого тижня прийшли в Івано-Франківську ОДА жінки та матері військових із 5 батальйону територіальної оборони області. Жінок нескладно зрозуміти, адже ввечері перед тим хлопців під Амвросіївкою обстріляли, начальник штабу Юрій Баран загинув.
До теми. Франківські військові розповіли, як виживають у зоні АТО
Вони вимагали забрати батальйон звідти – бо ж військові просто не мають чим воювати з терористами.
Зо три десятки матерів та дружин підняли справжню революцію. Буквально за кілька годин на їхню вимогу голова ОДА Андрій Троценко скликав екстрене засідання Ради оборони області. Жінки наполягали – ситуація плачевна. Блокпости, на яких стоять наші хлопці, уже третій день обстрілюють, їм не вистачає касок, бронежилетів, тепловізорів взагалі немає, а замість бронетехніки шкільні автобуси. А самі ті блокпости – кілька мішків глини.
Емоції в залі зашкалювали. Офіціоз чиновників, які ставили питання про виділення коштів на купівлю спорядження, доводив жінок до злих сліз. «Ви не розумієте, їм не треба тих бронежилетів, які прийдуть через тиждень. Дзвонив мій чоловік і казав, що 72 бригада, яка біля них, кудись їде. Вони лишаються самі й через годину їх уже не буде», – доводила в мікрофон одна з жінок. Від почутого заплакали й решта та гарячково стали набирати у телефонах своїх хлопців.
До теми. Війна очима добровольця
Жінки вимагали у Троценка та обласного військового комісара Ігоря Павлюка дзвонити на які завгодно номери, аби лиш прикарпатцям помогли. Павлюк телефонував при жінках, запевнив, що та 72 бригада в разі обстрілу надасть хлопцям допомогу, а ще звідти уже направили людей для облаштування наших блокпостів. Жінок це не заспокоїло – поки не побачили звернення Ради оборони до Генштабу, щоб військових із Прикарпаття забезпечили технікою, а якщо – ні, то забрали звідти. Телеграму зі зверненням тоді ж направили у Генштаб.
Що їм живеться дуже навіть не солодко, нам по телефону підтвердив командир третього відділення першого взводу Михайло. «Ми готові воювати, – каже він. – Але нема чим. Ми не боїмося, але з простими автоматами ми нічого не зробимо. У нас лише АКМ, РПГ, а в них міномети. На відміну від нас терористи забезпечені усім».
На тому ж екстреному засіданні Ради оборони голова облради Василь Скрипничук, як він сам пізніше признався, на емоціях, заявив, що сам їде до 5 батальйону і відзвітується матерям, що там і як. Вже цього понеділка, як він запевнив, відзвітувався.
У вівторок же скликали президію облради з єдиним питанням у порядку денному – про матеріально-технічне забезпечення 5 батальйону.
Скрипничук заявив, що провів з батальйоном день і дві ночі. Каже, для рідних військових навіть зробили відеозвіт – кожен із солдатів, хто хотів говорити на камеру, мав можливість це зробити. «Я був на всіх блокпостах, які там є, і був власне на базі, де основна маса наших військових, – запевнив голова облради. – Серед військових відчувається певна настороженість. Це не дивно, адже люди бувають під обстрілами. Є кілька солдатів, які психологічно до цього менше готові. Але на самих блокпостах я жодних плачів не чув».
Ті ж злощасні блокпости, переконував Скрипничук, зараз уже облаштовані: бетонні плити, бліндажі, мішки з піском і т. д. Не ідеально, звісно, але все ж таки щось.
Розповів, що нашим хлопцям багато допомагає місцеве населення, особливо священики з українських церков. Коли треба було бензопили – принесли. Крім того, харчування на блокпостах на 60-70 % – також від місцевих.
«Чого бракує? Не можна казати, що у нас там нічого немає, є й приціли нічні, і біноклі, але їх, скажемо так, малувато», – зазначив Василь Скрипничук. Далі зачитав список, який склали самі військові. Найнеобхідніша річ – ті ж тепловізори. Ціна одного – 58-62 тисячі грн. Таких треба хоча б шість-вісім. Далі – нічні приціли, нічні біноклі, далекоміри, генератори, сонячні зарядки для телефонів, намети, рукавиці, казани, сковороди, наколінники, налокітники, змінне взуття, одяг і т. д.
За які гроші все це купити? «Думаю, час обласній раді підсобити нашим військам, – заявив Скрипничук. – Хай голови фракцій і постійних комісій обдзвонять депутатів. Щоб скинулися хоч по 3 тис.».
Разом із тим обласний військовий комісар Ігор Павлюк заявив, що батальйон має уже дві одиниці бронетехніки та два тепловізори, щоправда, один уже зламався. Аби БТРів стало більше, запропонував місцевим купувати їх і відправляти бійцям. «У нас в області є люди, які свого часу скуповували бронетехніку з надлишкового майна Міноборони, – пояснив він. – У нас навіть по Франківську час від часу їздить БТР. Нема потреби його тут тримати, городи ж не орють. Хто не може просто віддати, у того купити».
Ще запевнив, що вже нині вирішується питання про посилення батальйону бронетехнікою по лінії Міноборони. Будуть внесені зміни до штатного розпису батальйону, до них відправлять 10 БТР – на заміну тим злощасним автобусам.
А під кінець дорікнув, що область чомусь забуває про людей, які вже чотири місяці воюють в зоні АТО. Мовляв, наші хлопці служать в 95 і 80 окремих аеромобільних бригадах, і 51 бригаді, і в 24 механізованій…
«Ми про них просто забуваємо, бо вони не дають про себе знати, а тихим цапом роблять свою роботу, – наголосив Павлюк. – А ви зробили кураж на батальйоні. Так, є проблеми, я згідний з цим. Але і про цих людей також не можна забувати».
P. S. У суботу в Івано-Франківську в Меморіальному парку поховали майора Юрія Барана. Залишилися дружина та двоє дітей. Влада області пообіцяла виділити сім’ї 100 тис. грн.
