Українська армія зупинила наступ російських військ на всіх напрямках.
Проте становище залишається напруженим. Ворог прагне проривів, проводить масовані бомбардування міст і сіл України, щоб залякати мирне населення та змусити припинити опір. На 13 день війни російське командування переносить напрям основних ударів на Донбас. Настає кульмінація битви, триває боротьба за стратегічну ініціативу. Українські можливості зростають пише Юрій Бутусов на НВ.
Ситуація на захід від Києва залишається напруженою.
Угруповання російських військ продовжує спроби охоплення Києва та намагається перерізати комунікації столиці. Макаров залишається під контролем українських військ, там точаться важкі бої. Ворог веде бої в Ірпені, Бучі, Гостомелі, Ворзелі та околицях. Росіяни вийшли на Житомирську трасу, загрожують Фастову. Українська армія наразі не може швидко перемолоти такі великі сили, але активно скорочує їхню чисельність. Противник намагається розширити плацдарм. Одночасно противник намагається пробитися зі східного напрямку до Броварів. Обстановка залишається напруженою, тривають жорстокі бої.
Обстановка під Харковом.
Росіяни побоюються підходити до міста, погрози Харкову на землі немає. Російська авіація продовжує масштабні удари артилерії та авіації, щоб скувати дії гарнізону міста. 7 березня українські війська звільнили Чугуєв під Харковом та впевнено контролюють обстановку навколо міста.
Читайте: Під Харковом ЗСУ ліквідували генерал-майора російської армії
7 березня російські війська з району Балаклії здійснили атаку на Ізюм.
Місто зазнало масованих авіаційних і артилерійських ударів. Противник зайняв південну частину міста. Українські війська відійшли на північну частину, підірвали мости та розгорнули нову лінію оборони. Проте росіяни роблять атаки, щоб вибити наших із Ізюма повністю і потім навести переправу. В Ізюмі точаться напружені бої. Ізюм — ворота на Донбас, залишається частково під нашим контролем, і прориву тут не буде, але оборона міста потребує найсерйознішої уваги.
Донбас.
Протягом 6−7 березня російські війська здійснили численні атаки на фронті командування Операції об’єднаних сил. Атаки проводилися в районах Сєвєродонецьк, Золоте, Попасна, Троїцьке, Волноваха. Усі атаки відбиті, причому з дуже великими втратами супротивника у людях та техніці. Заяви російської пропаганди про захоплення Попасної — черговий фейк. Мета атак — дії, що відволікають, скувати сили ООС, щоб не допустити маневр і перекидання військ на інші напрямки.
Волноваха.
Ворог намагається відкинути наші війська подалі від Маріуполя, тому веде ближні бої у Волновасі та намагається відрізати наше угруповання у цьому районі. Волноваха наразі має важливе оперативне значення. Але попри всі фейкові доповіді російських медіа, Волноваха залишається в основному під українським контролем, і захисники тримають оборону, всі атаки відбиті. Обстановка потребує серйозної уваги.
Запорізька область.
Напрямок одного з головних ударів противника тут — вони намагаються прорватися в районі Пологи та Гуляй-Поле. Небезпека представляє вихід ворога на Розівку. Ворог у цьому районі зупинено, зазнає втрат, але атаки продовжуються. Росія продовжує спроби прориву назустріч угрупованню у Балаклії та Ізюмі. Обстановка у секторі потребує серйозної уваги.
Маріуполь продовжує героїчно боротися в оточенні вже 8 днів.
У місті повністю знищено водопостачання, світло, тепло. Трупи лежать на вулицях та у квартирах, які вже не прибирають, рахунок убитих цивільних та дітей уже йде на сотні. Прямим попаданням зруйновано лікарню, реанімаційне відділення, рятувати людей від тяжких поранень уже ніде. Росіяни не випускають людей із міста, щоб вони продовжували споживати продовольство, воду на себе і скоротили запаси постачання для захисників міста. Ворог веде безперервну розвідку з повітря та б’є за будь-якою метою. Геноцид у чистому вигляді. Однак наші воїни тримаються неймовірно стійко в найважчих умовах і завдають потужних ударів по штурмуючій групі навіть у такій обстановці. Маріуполь своїм чудовим опором дозволяє Україні контролювати коридор до Криму з РФ і відволікає велике угруповання ЗС РФ. Ситуація в Маріуполі найсерйозніша на всьому фронті, росіяни спробують штурмом взяти місто, його не можна залишати без уваги.
Чернігів.
Навколо міста йдуть запеклі бої. Російські війська намагаються повністю оточити та блокувати місто. Українські війська не просто сидять в обороні, але контратакують за найменшої нагоди. Російські війська мстять за поразки бомбардуванням житлових кварталів.
Суми та Охтирка.
Російські війська намагаються повністю оточити Суми. У районі міста противник зазнав тяжких втрат. Тривають терористичні бомбардування міст, виїзд із міста росіяни забороняють, системи життєзабезпечення зруйновані.
Миколаївська область.
Наші війська розгромили частини, що штурмували Миколаїв та Вознесенськ. Тепер противник провів перегрупування та намагається знову підійти до Миколаєва. Наша оборона у цьому районі ефективна.
Народне повстання на окупованих територіях півдня України.
Повстання, як і раніше, має колосальний політичний та інформаційний ефект. Люди не винні, що їм не дали зброї, не розгорнули тут надійну оборону, вони сміливо виходять із українськими прапорами та створюють демонстрації, які транслює весь світ. Такі демонстрації на півдні для нас також є важливим фронтом нашої війни.
Висновки:
1. Україна зуміла мобілізувати достатні сили, щоб виставити заслони на напрямах ударів російських військ. Перелом у війні залежить від можливостей ЗСУ контратакувати довгі кишки російських колон, що наступають, і сковувати ворога активними наступальними діями на всіх напрямках. Росіяни перевершують у техніці та озброєнні, панує у повітрі, але українці перевершують у чисельності та мотивації.
2. Російська армія розпочала тотальну війну — бомбардують за площею житлові квартали, багатоповерхові будинки зносяться артилерією та танками, розстріли та вбивства мирних громадян носять масовий характер. Ворог знищує міста та економіку України, щоб терором змусити людей залишити свої будинки та тим самим послабити опір. Російське командування розуміє, що весь народ піднявся на боротьбу, і для росіян зараз будь-який українець — ворог, який становить небезпеку.
3. Головні зусилля ворог зосереджує зараз на Донбасі та на півдні. Російські війська намагаються відрізати Донбас від України за межами Харківської та Запорізької областей, а також штурмують оточений Маріуполь.
4. Загроза Києву велика, але штурму столиці не буде, чисельність захисників столиці перевищує чисельність з’єднань ЗС РФ. Тому супротивник зосередив усі резерви, щоб оточити столицю з усіх боків. Тиск на Фастів продовжуватиметься, бо росіяни мають зберігати тиск на Київ і не давати українцям перекидати звідси свої сили.
5. Російська армія ще не вичерпала всі свої резерви й перегруповується, намагаючись виконати більш обмежені стратегічні завдання. Оперативна пауза пов’язана з великими втратами та втомою російських військ, але не означає, що вони збираються припиняти наступальні операції. Користуючись перевагою мобільності, росіяни намагаються скувати наші сили одночасним просуванням на всіх напрямках. З іншого боку, ворог критично страждає від розтягнутих комунікацій, і змушений через погоду вести наступ лише вздовж доріг. Використання слабкостей противника залежить від мистецтва українського командування, від якості логістики, озброєння та оперативних резервів. Без проведення наступальних операцій завдати поразки російським колонам неможливо. Водночас зупинка російського наступу та посилення опору на всіх напрямках означає, що стратегічна ситуація загалом змінюється на користь України. З кожним днем мобілізації ефективність опору зростає. Україна боротиметься до перемоги над російськими окупантами.
Comments are closed.