Відома телеведуча Леся Нікітюк плела іграшки з сіна і тушкувала лободу на Долинщині (ВІДЕО)

У новому випуску програми «Le Маршрутка» ведуча Леся Нікітюк показала культурне багатство Долинщини.

Мандрівниця завітала до Вигоди на фестиваль «Єднання поколінь. Бойки». Його організувала ГО «Молода Просвіта Прикарпаття» за сприяння відділу культури Вигодської селищної громади Івано-Франківської області.

Супутницею на фестивалі для Лесі Нікітюк стала очільниця громадської організації Євгенія Бардяк. Спершу вони відвідали громадський простір «Вулик», де разом з вигодянами під наставництвом Мирослави Балазюк вчилися робити іграшки із соломи. Це давнє ремесло, яке характерне бойківському побуту. Також гостя вивчила від старожила Михайла Лапчука кілька діалектних слів. Зокрема, що таке «бойє».

А далі кластер сільського зеленого туризму «Бойківський колорит» влаштував частування і майстер-клас з приготування давніх страв горян. Знайомилася ведуча з новою кухнею у 200-літній хаті. Ґаздиня Іванна Кузеляк навчила Лесю Нікітюк готувати тушковану лободу і хамулянку. Також мандрівниця скуштувала бульбяні пироги, таємний рецепт яких має тільки Оксана Клебан. Жінка готує його так, як це робили у давнину бойки.

За словами члена туристичного кластера Володимира Штогрина, приїзди медійних гостей є дуже важливим для розвитку малого і середнього бізнесу Вигоди:

«Багато хто у нас створює продукти і товари, які відповідають нашій бойківській культурі. Для нас важливо, аби був постійний потік саме нових туристів. Так вони знайомляться з нашими традиціями, гастрономічною спадщиною. Це дає новий погляд на бойківщину. Якщо приїжджає новий турист, то за ним пізніше тягнуться інші, які також вже почули про наш край і хочуть його побачити».

Як зазначила Євгенія Бардяк, важливим є, коли саме центральні канали показують малі громади:

«Через пандемію люди обмежені у мандрівках, але це дало поштовх для розвитку внутрішнього туризму. Українці почали більше досліджувати рідну землю. Ми маємо використати нагоду, аби популяризувати нашу область та не дати забути традиції таких етнографічних груп як бойки та лемки. Бо часто навіть самі прикарпатці не знають, чим унікальна місцевість, що є майже біля їхнього дому».