«Українська правда», 27 лютого 2010 року
В’ячеслав Кириленко, лідер партії «За Україну!»: «Можна прикритись навіть прізвищем прем’єра. Але якщо прем’єр має будь-яке прізвище, на «А», на «Т», на «Я», і при цьому його обставлять, візьмуть у лещата з усіх боків,… то такий прем’єр… буде виконувати волю Партії регіонів».
Коли оті «А, Т, Я» – в лещатах, то вибір звужується до кількох варіантів. Можна крізь зуби сказати «так» (виконати волю), навіть якщо дуже не хочеться. А можна пожертвувати усім в ім’я ідеї та потім піти відмолювати гріхи до монастиря. Але ми вже знаємо, що навіть суперідейні люди з української політики, навіть за менш трагічних обставин, завжди кажуть «так».
Отже, слова Кириленко слід розуміти таким чином: «Хто б не був прем’єром, а замовлятимуть музику регіонали». Тобто, знайоме «всьо пропало!», але з ненав’язливим «нунсівським» шармом.
