Традиція

Malakava.com, 7 черваня 2008 року:

Оксана Бандера, сестра Провідника ОУН: «Спорудження пам’ятника Степану Бандері на місці, де стояв танк окупантів, є «профанацією та зневагою його світлої пам’яті».

Політ-Аналіз:

Ніщо так не викликає дискусії серед наших людей, як плани спорудження надгробків і пам’ятників. Тут усі готові докласти своїх п’ять крейцарів і дати добру пораду. Письменники і політики, актори і співаки, далекі родичі і близькі екстрасенси, молоді кар’єристи і старі маразматики, членкині і просто члени — усі мають свої переконання щодо місця, форми та розмірів монумента.

Єдині, кого не питають в цій святій справі — це архітектор і скульптор. Ці два шміраки мають тільки одне-єдине право: чемно вислухати волю «громадської думки» і втнути таке здоровенне страшидло, яке б втішило усіх вище перерахованих ештетів і шпеціялістів.

Саме тому вулиці наших міст прикрашені свіжим монументальним непотребом, встромленим у найнесподіваніші місця міської забудови. Здається, що й пам’ятник легендарному Провідникові буде розташовано і спроектовано за цією «народною технологією».

Й ще одне запитання: чому шановна громада з таким от ентузіязмом не опікується міськими проектами, спрямованими не до минулого, а у майбутнє: технопарками, скажімо, чи колл-центрами? Адже за радянських часів, кажуть, не тільки монументи будували, але й космодроми.