Час від часу ЗМІ повідомляють про чергового терориста, який захопив черговий літак. Проте, переважно, ці новини стосуються закордону. А що в нас? Як виявляється, наше місто також має свого повітряного пірата!
У 1980-х роках з Івано-Франківська до Києва регулярно літав поштовий АН-34. Крім пошти, він брав і пасажирів. І ось, одного чудового дня на його борт піднявся невисокий чоловік у пальто. Коли літак став вирулювати на злітну смугу, провідниця перевіряла, чи всі пасажири пристебнулись до крісел, і тому не побачила, як із крайнього ряду хтось встав і швидко зайшов до хвосто вого відділення. Закінчивши перевірку, стюардеса пішла до свого робочого місця у хвості, де побачила незнайомця. «Що ви тут робите?» – запитала вона. У відповідь чоловік крикнув: «Летимо до Лондона» – і розчепив пальто. Провідниця не повірила очам – дядечко був увесь обвішаний пляшечками з уайт-спіритом, новорічними хлопавками і бенгальськими вогниками. Як з’ясувалося пізніше, терорист був психічно хворим і навіть мав довідку.
Відважна дівчина не розгубилась і кинулась на терориста. У розпал боротьби вони вкотилися до салону. На допомогу стюардесі прийшли два хлопця із Косова. Вони робили сувеніри, гуртом здавали їх у Києві і летіти в Лондон в їхні плани аж ніяк не входило.
Кремезні гуцули швидко заламали терориста, ткнувши носом у просякнутий розлитим уайтспіритом килим. І тут хтось наступив на хлопавку. Раптово спалахнув килим і чохли на сусідніх кріслах. А літак у той час вже починав розбіг.
На допомогу з кабіни льотчиків примчав другий пілот. Поки його колега гальмував, він, не шкодуючи форменого пальто, загасив пожежу.
Найкумеднішими були останні кадри цієї історії. «Люди у костюмах» ведуть під руки обгорілого повітряного пірата. А слідом за ними йдуть оті два косівських сувенірники і в розпачі копають терориста. КДБ-шники їх ліниво відганяють. Гуцулів можна зрозуміти – рейс до Києва зірвався. Вони штуркали фаната туманного Альбіону аж до комітетської «Волги».
