УНІАН, 4 жовтня 2009 рокуЮлія Тимошенко: «Усюди обличчя політиків. Це треба потерпіти рівно до середини лютого. Уся ця реклама зникне. Саме тому я, як кандидат у президенти, дала команду — ніяких облич не вішайте. Людям це все не потрібно, і отут (в горлі — Ред.)».
Обличчя політиків людям не потрібні. Висять на кожному кроці, нахабно витріщаються на перехожих, заважають спокійно жувати шматок піци. Непотрібні вони, некорисні, й думати не треба. Що ж тоді потрібно отим людям? На шоу Шустера Юлія Володимирівна задала сакраментальне запитання: «Почему вы считаете, что люди не хотят диктатуры?». І багатьом, здається, вже зрозуміло, до чого саме ми дотерпимо у лютому. Обличчя у множині зникнуть. Бо ж набридли. Залишиться одне. Єдине і неповторне. Яке не заважатиме пережовувати. Плюс 10‑12 на менших портретах. Колись уже таке було. І воно тоді теж виправдовувалося «народними бажаннями».
