У попередньому номері «Репор тер» надрукував матеріал «Віктор Анушкевичус намагається перерозподілити бюджетні кошти». У ньому йшлося про проект рішення щодо зміни головних розпорядників бюджетних коштів. Замість Івано-Франківського міськвиконкому – на управління. Стаття отримала резонанс. Особливо в міській владі. Віктор Анушкевичус навіть зібрав у понеділок прес-конференцію. Крім того, оскільки в матеріалі була представлена лише авторська думка, більшість із задіяних осіб відчули себе ображеними. Втім треба нагадати, що ми обіцяли надати можливість висловитися всім охочим. Перше слово – міському голові.
«Це рішення має юридичний і соціальний аспекти, – говорить Віктор Анушкевичус. – З юридич ного воно є абсолютно законним. Крім того, воно жодним чином не концентрує повноваження в руках мера, навпаки – це я віддаю частину їх іншим розпорядникам. Є й соціальний аспект. Це рішення було прийняте у зв’язку з блокуванням рахунків виконкому за рішенням виконавчої служби. Аби мати можливість виплачувати зарплату бюджетникам і не робити їх заручниками позовних вимог одного з підприємців».
Тут треба пояснити, що йдеться про нашумілу в місті історію з трьома квартирами в будинку по вул. Незалежності, 179?б. Які міськвиконком надав родинам трьох правоохоронців і компенсацію за які нині вимагає дирек тор компанії «Гаразд Україна» Костянтин Бородайко. Саме через судове рішення за його позовом були заблоковані рахунки виконкому.
До речі, за повідомленням прес?служби обласного апеляційного суду, 18 вересня суд рахунки розблокував – «задля нормального функціонування державної установи». Проте, щоб реально виконати рішення суду, необхідно дочекатися набрання ним законної сили. Треба чекати 15 днів. Дії судовиконавця також визнано законними.
«Це неправда, – сказав на прес-конференції Анушкевичус. – Розблоковані лише зарплатні рахунки: зарплата й нарахування на неї, енергоносії, медикаменти, харчування. Всі інші – заблоковані».
От, не знаєш, кому вірити. Хоча наразі питання блокування рахунків майже не має сенсу. Тому що зміну розпорядників коштів міськвиконком затвердив у четвер 17?го, а міська рада – 22 вересня, у вівторок. Без зайвого галасу.
Висловився з цього приводу і Ростислав Кукурудз, голова бюджетної комісії міськради. «Цей проект перед тим, як потрапити на виконком, дістав схвальну оцінку на засіданні бюджетної комісії, – говорить депутат. – Він є цілком законним. Це дозволить мінімально відчути вплив судових рішень. Це був найефективніший, оптимальний вихід із ситуації – швидкий, законний, прозорий. Також у мене є прохання. Напишіть, будь ласка, що депутати не сплять. Надалі, якщо «Репортеру» буде потрібен коментар, то мені можна дзвонити навіть вночі». (Дякуємо, пане Ростиславе. Обов’язково зателефонуємо. – Ред.).
Справді, виглядає на те, що міський голова знайшов дотепний законний спосіб обійти судові проблеми до їх остаточного вирішення. Рахунки міськвиконкому залишилися «зліва». Там же опинився і позивач Бородайко разом з судом і судовиконавцями. А бюджетні кошти пішли іншим шляхом, за затвердженими програмами. Все ніби чесно. Як сказав «Репортеру» один із цілком порядних депутатів міської ради: «Ціль виправдовує засоби». Тільки не можна забувати, що це – девіз єзуїтів. А ті взагалі із засобами не дуже церемонилися. Та й хто визначає, наскільки благородною є та ціль…
Сьогодні Віктор Анушкевичус говорить, що його «навчили». Що він прийшов із бізнесу, що звик чесно домовлятися, а тут його намагаються обдурити. При чому обдурити разом з усім містом. Що він ніколи не брехав і не збирається цього робити. Натомість, є тут одне невеличке зауваження. Мер і підприємець – різні люди. Можна домовлятися особисто. Можна ризикувати підприємством. Власним. А ставити собі в заслугу, що знайшов оптимальний вихід із ситуації для міста, яке сам туди і залучив, – якось не дуже.
Що буде далі? За словами Віктора Анушкевичуса, той самий порядок розподілу бюджетних коштів може бути і в наступному році. «Я буду наполягати на делегуванні повноважень на управління, – говорить мер.
А от що каже Костянтин Бородайко: «Очевидно ми будемо намагатися стягнути кошти з тих розпорядників, яким виконком делегує повноваження. Наші юристи стверджують, що це можливо зробити і з інших рахунків боржника. У будь-якому разі я не планую опускати руки».
Отже, історія неодмінно продовжиться. Бо кожна зі сторін вважає себе скривдженою, а опонента нечесним. І виглядає на те, що справжньої, «останньої» правди ми не дізнаємося. Яким чином домовлялися, хто кому що обіцяв, і хто кого обдурив. Винуватих визначає суд. Який є, бо іншого суду, крім українського, в Україні немає. І напевно таки непросто прийняти обережні закиди Віктора Анушкевичуса на адресу суду та виконавчої служби. Від звичайних, «пересічних» людей – зрозуміло. А від влади – перепрошую. Як казав колись Михайло Жванецький, «і самовар у вас електричний, і самі ви – доволі нещирі».
P.?S. Вибачте, якщо когось образив.
