Напередодні Дня Перемоги колектив Локомотиворемонтного заводу вшанував ветеранів, які колись працювали тут, і пам’ять солдатів, які загинули під час визволення Івано-Франківська.
Трохи історії. У липні 1944 року директор та ще один працівник заводу виявили на території підприємства два тіла воїнів, які загинули тут під час боїв за визволення міста. Працівники заводу знали їхні прізвища, а от звідки вони родом, довгий час було невідомо. І тільки у 1960‑х роках активісти заводу спільно з молодіжною пошуковою організацією таки дізналися: Петро Корнацький з Хмельниччини та Степан Степаненко з Київської області.
У 1979 році їхніх родичів запросили до Івано-Франківська на відкриття пам’ятника солдатам. А у 2006 році на честь 140‑річчя заводу тут, біля Меморіалу пам’яті, побудували капличку.
«Нині залишилося дуже мало ветеранів, які свого часу працювали на заводі – лише дев’ять, – каже голова правління ВАТ «Івано-Франківський Локомотиворемонтний завод» Василь Дутчак. – Ще минулого року їх було 13».
Цьогоріч працівники заводу відвідали кожного з ветеранів, нагородили грошовою премією. Більшість із них через похилий вік не змогли прийти на підприємство, хоча завод готовий був привезти їх машинами. Завітала тільки Тамара Попова, учасник бойових дій, ветеран, яка пропрацювала тут понад 30 років. Вона разом із керівництвом заводу поклала квіти та вінки до пам’ятника радянським солдатам. Василь Дутчак вручив пані Тамарі ювілейну медаль, присвячену 65‑й річниці Перемоги.
