Нещодавно в Сумах відбувся зимовий чемпіонат України з легкої атлетики. На цьому турнірі срібну нагороду виборов іванофранківець Андрій Мельник. У спорт хлопець потрапив майже випадково. «Спершу я не думав серйозно займатися спортом, – згадує Мельник. – Бігав просто для себе. А на першому курсі Прикарпатського юридичного інституту ми жили в Лисці у казармовому режимі. Начальник курсу нам тоді сказав: хто виграє інститутський чемпіонат з кросу, отримає добу звільнення. Я «запалився» цим, добре підготувався і виграв».
Згодом викладачі розгледіли в юнакові талант і привели його до заслуженого тренера України Євгена Єрузеля. Наставник взяв його під своє крило. На другому курсі навчання Мельник уже мав перші обласні старти. Почалися виїзди і на всеукраїнські змагання. На офіційному рівні він дебютував на третьому курсі, на літньому Кубку України в Ялті.
Першою медаллю всеукраїнського турніру було срібло на шестикілометровій дистанції на шосе серед молоді. Далі – срібло на чемпіонаті України з кросу у Білій Церкві. Той забіг на чотири кілометри Мельник пам’ятає досі. Для нього це були перші змагання такого рівня, і він одразу виборов медаль. Тоді він біг вже серед доволі сильних спортсменів, була серйоз-на конкуренція. «Бігли на грані можливостей, – розповідає Андрій. – Найважчим було прискорення на останньому кілометрі. Почалася боротьба характерів – хто витримає темп, хто зможе перебороти себе, той і переможе. Я дотерпів і прибіг другим».
Та срібна медаль викликала багато радості та емоцій. Здавалося, життя потече по-новому. Та згодом зрозумів, що потрібно далі працювати та готуватися до нових стартів. За рік Мельник здобуває бронзу на чемпіонаті України серед дорослих. Підіймається на п’єдестали пошани на зимових та літніх кубкових турнірах. А нещодавно Андрій привіз срібло з зимового чемпіонату України в Сумах. Зараз вже зрозуміло – він у спорті не випадково.
Наразі коронні дистанції 24‑річного іванофранківця – три та п’ять кілометрів. Згодом, можливо, буде пробувати себе на десяти кілометрах. Як він каже, на довші дистанції легкоатлети виходять з віком, коли організм стає загартованішим та витривалішим.
Спортсменам зараз нелегко. Щодня легкоатлети пробігають по 30‑40 кілометрів. І часом треба думати про речі, які зовсім не мали б їх хвилювати, – де взяти гроші на кросівки, вітамінізацію чи повноцінне харчування. Звісно, фінансування є, але його далеко не вистачає для підготовки до турнірів всеукраїнського рівня. Тому доводиться часто працювати на ентузіазмі тренера та особистому бажанні.
Наставник Андрія Євген Єрузель говорить, що проблемою є відсутність умов для легкоатлетів. В області, на жаль, немає легкоатлетичного стадіону зі спеціальним покриттям. Спортсмени змушені тренуватися на асфальті, а це велике навантаження на ноги.
Кожен день Мельника жорстко регламентований. Підйом о 7:45, сніданок. О 9:30 – перше тренування протягом двох, двох з половиною годин. Після цього для відновлення організ-му є обов’язковий сон. О 17:00 – друге тренування, вже дещо легше, допоміжне. Після вечері о 22:30 спортсмен має вже спати. Такий режим витримувати часом важко, хочеться психологічного розвантаження. Допомагає неділя. Цей день вважається вихідним, але хлопці проводять його актив-но – або плавають, або грають у футбол.
Зараз Андрій готується до чемпіонату України серед працівників органів внутрішніх справ. За рівнем турнір навіть перевищує звичайну всеукраїнську першість, бо більшість провідних спортсменів‑легкоатлетів є «при погонах». Два роки поспіль тут на дистанції три кілометри іванофранківець займає четверте місце, тому хотілося б нарешті вибороти медалі. Вже 1 червня у Ялті відбудеться перший етап Кубка України. У липні – чемпіонат України. За ним другий етап Кубка. Далі легкоатлети сподіваються взяти участь у закордонних комерційних стартах.
«У нашій країні спортом може й не заробиш багато грошей, але точно знайдеш собі багато друзів, – говорить Мельник. – У житті це найважливіше».
