Liga.net, 1 лютого 2010 рокуВадим Колесніченко, нардеп від Партії регіонів: «За останні півроку різні представники світових фінансових кіл провели перемовини з Віктором Януковичем як з майбутнім Президентом України про інвестування в Україну у найближчі роки до 300 мільярдів доларів. Це – найвищаоцінка людини».
Третина трильйону доларів? Отак одразу? І без звичних вимог про подолання корупції? Чи вітчизняна корупція до того часу розвіється як ранковий туман? Чи, може, всю цю лавину грошей дадуть під особисті гарантії Віктора Федоровича? За те, що він добра, порядна і біло-пухнаста особа?
Щиро б хотілося вірити в такі світлі казки, але найновіша українська історія чомусь тяжіє до легенд із сумними закінченнями. «Гроші йшли, але не дійшли», «обіцяли, але не дали», «дали, але не тим» і, нарешті, – «приснились нам, хлопці, скарби Полуботка, а на ранок, коли прокинулись з важкими макітрами, не знайшлось й десяти гривень на чвертку». Отакі інвестиційні мрії.
