Диверсантка

«Українська правда», 1 лютого 2010 рокуГанна Герман: «Нам відомо багато планів Юлії Тимошенко, починаючи від брудних технологій і до дуже серйозних речей, про які я б не хотіла говорити, щоб не накаркати. Ми все знаємо і намагаємося цьому протистояти і не допустити ні вибухів, ні зіткнень, ні якихось інших дуже серйозних і страшних речей, які планує Тимошенко на період після 6 лютого».

Тепер зросте попит на спеціальну літературу. На підручники з диверсійної справи. На книги Дмитра Корчинського про війну у натовпі. На мемуари про громадянську війну. Втім, якось не віриться. Невже солідні хлопці (ну, Тимошенко ж у БЮТі не одна, є й чоловіки?!) готові ризикнути всім заради такої непевної шняги, як «українські владні крісла»? Невже частина політичної еліти остаточно втратила нюх на палене?
Адже будь-хто з політиків є не тільки «говорящою головою» в телевізорі, але й власником заводів, газет, пароплавів. Навряд чи ці респектні хлопці у дорогих костюмах проміняють шоу Шустера і сніжні траси Куршавелю на нервову долю диверсанта. Хоча, в діях та словах наших політиків іноді марно шукати логіку…