Національний студентський союз України звернувся до перших осіб держави з проханням не допустити розширення переліку платних послуг у вищих навчальних закладах. Справа в тому, що на сайті Кабінету Міністрів України було оприлюднена постанову КМУ від 14 квітня 2009 року №?369 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», у якій ідеться про суттєве розширення платних послуг, що можуть надаватися державними навчальними закладами.Зокрема, до переліку платних послуг потрапили відпрацювання студентами занять, пропущених без поважних причин; виготовлення студентських та учнівських квитків, залікових книжок; підготовкою до захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук тощо.Із цього приводу «Репортер» звернувся до відомих політологів із такими запитаннями:• 1. З якою метою Кабмін розширює перелік платних послуг у вищих навчальних закладах України?• 2. Як ви вважаєте, розширення платних послуг зменшить корупцію у ВНЗ чи просто її легалізує?
Євген Золотарьов, член президії політради Партії вільних демократів:
«1. Кабмін розширює перелік платних послуг у вищих навчальних закладах, намагаючись за рахунок студентів, тобто категорії громадян, які найменш електорально привабливі для будь-якої політичної сили, вирішити проблеми пенсіонерів. Тому я думаю, що якщо студенти відреагують так, як їхні попередники в 1998?1999 роках масовими акціями протесту, заворушеннями та страйками, то цей перелік не буде розширений. Якщо ж не буде ніякої реакції, то звичайно, що ці гроші підуть пенсіонерам або іншим соціально незахищеним, але під час виборчих кампаній дисциплінованим категоріям населення.
2. Я думаю, що рішення розширення платних послуг не торкається самих основ корупції як процесу добровільної згоди з боку студентів та викладачів. По великому рахунку воно не врегульовує діяльність тих організацій, які відповідальні за виготовлення тих самих студентських квитків».
Юрій Шведа, політолог, м. Львів:
«1. Мета очевидна і зрозуміла. На сьогоднішній день Кабінет Міністрів шукає кошти для поповнення бюджету та шукає резерви. Тому збільшує ціни на перелік тих чи інших платних послуг. Тобто, фактично здійснює політику наповнення державного бюджету за рахунок платників податків та за рахунок громадян. В той час, як треба було б перейти до іншого механізму формування бюджету. На жаль, нинішній уряд бачить поповнення бюджету тільки з двох джерел: це зовнішнє запозичення, тобто кредити, та підвищення цін і послуг на різні товари.
2. Те, що зараз платять студенти за послуги, — це дрібниці. Тепер треба думати про те, як навести лад в системі вищої освіти. Це б значно менше тягнуло видатків у тих же студентів. Стало вже звичною практикою, що ні одне питання не вирішується без хабарів. Оце і є серйозна проблема, за яку студенти мали б позачергово виступати».
Василь Марчук, політолог, Івано-Франківськ:
«1. Мета зрозуміла, їм потрібно наповнити бюджет. У нас є прекрасна Конституція, але немає багатьох механізмів врегулювання тих чи інших сфер діяльності. Це відноситься і до науки, і до освіти. Думаю, що зараз в умовах кризи не треба збільшувати кількість різних послуг, а треба думати, як люди, в тому числі й студентська молодь, мають виживати в цих умовах. Тому вважаю, що ці пропозиції надзвичайно слушні, особливо на сьогоднішній день. Коли на все зросли ціни, люди фактично збідніли. Наповнення бюджету потрібно робити не за рахунок платних послуг.
2. Ніякої легалізації корупції у ВНЗ не буде. Тут стоїть зовсім інше питання. Більшість працівників та викладачів просто на грані виживання. Особливо це стосується асистентів та доцентів. Безсумнівно, що розширення таких освітніх послуг не має відношення до таких простих людей, які працюють в університетах, це більше стосується адміністрації вузів».
