«Главред», 8 листопада 2009 року
Володимир Литвин: «Що таке опозиція? Це опозиція до офіційної позиції. У нас часто не можна зрозуміти, яка у нас офіційна позиція. Я не бачу з боку опозиції, які б виносили альтернативні закони, альтернативні проекти рішень. Є просто тотальна критика та спроби й влади, й опозиції сподобатися людям. Сподобатися можна виключно практичними рішеннями, які доводяться до логічного завершення у плані їхнього виконання».
Україна має таку опозицію, яка не вміє, не хоче й не може бути в опозиції. Колись опозиційний Луценко лазив через паркани і рвав горло на Майдані. Уявити собі, що Янукович і Азаров стрибають через паркан… Краще не уявляти.
А щодо альтернативних законів, то тут ще простіше. Ділення українського олігархату на «пробютівський», «нунсівський» чи «прдонівський» – умовне. Сьогодні олігарх з Юлею, завтра – з Януковичем і навпаки. А закони у нас пишуться не партійними ідеологами, які люблять відпочити в Артеці, а солідними дядьками, котрі живуть переважно на швейцарських віллах.
