«Антикризові законопроекти Тимошенко і Ющенка — це спроба продати Україну і весь український народ за 16,5 млрд. доларів. Ми заліземо в боргову яму Міжнародного валютного фонду». Про це 28 жовтня заявив народний депутат від КПУ Леонід Грач.Антикризові заходи ні Тимошенко, ні Ющенку не потрібні, судячи з їхньої реакції на кризу в державі, — вважає нардеп. — Вони довели свою професійну нікчемність, коли останні два місяці заявляли, що кризи в державі не існує. Антикризові законопроекти всіх парламентських фракцій — лише кривава боротьба за владу». Журналісти «Репортера» поцікавились в українських політиків та політологів:• 1) На Вашу думку, чи виправдано під час світової кризи та кризи американської економіки рятувати українську економіку тими ж доларами США?• 2) Що ще необхідно зробити уряду України для стабілізації економічної ситуації в державі?• 3) Як сильно, на Вашу думку, вплине світова економічна криза на Україну?
Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова, м.Київ:
1. Політики дуже часто використовують або некоректні аргументи, або некоректну інформацію чи припущення і не для того, щоб встановити істину, а для того, щоб «засвітити» свою позицію. Така позиція щодо міжнародних фінансових установ є звичною для КПУ.
Насправді, зараз Україна неспроможна самостійно вийти з кризи. Кошти МВФ не будуть рятівними, але зіграють роль стабілізуючого чинника.
2. Думаю, все, що ще необхідно зробити уряду — це прийняти єдине зважене рішення. Але потрібно, щоб це рішення виконували всі.
3. Зараз важко оцінити наслідки світової кризи для України. Але можна сказати, що чим більше розвиваються наші внутрішні суперечки, тим далі відстроковується впровадження результативних заходів і наслідки будуть гіршими і менш прогнозованими».
Тарас Возняк, політолог, м.Львів:
«1. Не бачу різниці, чи брати позику доларами США, чи євро, чи китайськими юанями. Важливо, щоб наша фінансова система отримала вливання для того, щоб повністю не завмерла. Я не є великим прихильником Юлії Володимирівни, але цю позику брати необхідно.
2. Уряду необхідно об’єднати всі політичні сили довкола питання економіки та фінансів, однак віри в це мало.
3. Світова економічна криза вже впливає на Україну. Наша держава, як один з основних експортерів сталі, коксохіму, має затоварені склади і не може реалізовувати продукцію, бо через кризу будівництво призупинено і, відповідно зменшилась потреба у нашій основній продукції».
Дмитро Корчинський, лідер партії «Братство»:
«1. Звісно, не хотілося б рятувати Україну американськими доларами. Але вважаю, така позика виправдана тому, що більше нічого в світі немає, крім американського долара, це по?перше.
По-друге, під час такої кризи треба брати кредити і не поспішати їх віддавати. Це вигідно робити громадянам, комерційним структурам, відповідно і державі. Це саме можна порадити читачам вашої газети.
2. Найкраще, що міг би зробити уряд — це піти у відставку. Він вже довів свою неспроможність справлятися з кризами.
3. Світова криза вплине на Україну дуже сильно, в тому числі і політично. Це проявиться у великій кількості безробітних, у тому, що багатьом людям доведеться повернутися на заробітки за кордон. Люди матимуть менше можливостей вирішувати свої проблеми за рахунок власної праці, бо у багатьох не буде роботи, а якщо і буде, то оплачуватиметься погано і нерегулярно».
Дмитро Шлемко, народний депутат України, БЮТ:
«1. Ставлення комуністів до Міжнародного валютного фонду загальновідоме і має чисто політичний характер. Те, що пропонує МВФ — це велике благо. Кредит він надає всього під 4?% річних! Таких умов не знає сьогодні жоден український банк. Тверезомислячі люди розуміють, що це єдиний шанс врятувати економіку України.
2. Уряду України необхідно чітко визначити поетапність дій, які з цієї кризи випливають. Перш за все — стабілізувати банківську систему. Друге — не допустити банкрутства підприємств і в першу чергу бюджетоутворюючих. Третє і найважливіше — зробити все, щоб соціальні стандарти в Україні не погіршились, бо громадськість не зрозуміє порятунку українських банків за рахунок людей.
3. Сьогодні Україна стоїть на порозі фінансової кризи, якої за всю свою незалежну історію ще не знала. В українських банків немає власних ресурсів. Якщо збанкрутує кровоносна система української економіки, тобто банки, то це значить, що потягнеться ланцюг від фінансів до банкрутства підприємств, звільнення з робочих місць. Тому вливання ресурсів цією позикою може стати рятівним для України».
