Відома приказка гласить, що гріх бути в Римі й не побачити Папу Римського. Щось подібне можна застосувати до Вінниці. Якщо ви вже там, то неодмінно сходіть на фонтанне шоу. Такого в Україні більше ніде нема.
Фото Романа Водвуда
До і після фонтану
Не так давно для багатьох туристів Вінниця була просто транзитним пунктом дорогою до Умані. Звісно, місто мало що показати. У центрі багато старовинних церков, цікавий художній музей, але таким надбанням можуть похвалитись й інші обласні центри України. Є й автентичні «родзинки», як то руїни ставки Гітлера «Вервольф» або садиба-музей лікаря Миколи Пирогова. До речі, забальзамований господар садиби знаходиться неподалік, у церкві-мавзолеї, та є єдиною загальнодоступною українською мумією. Втім, аби туристи пішли табунами, цього було відчутно замало.
Усе змінилося 4 вересня 2011 року. Тоді, за сприяння благодійного фонду Петра Порошенка, у Вінниці відбулось урочисте відкриття фонтану «Roshen». Він одразу став візитівкою міста, а деякі журналісти навіть називають його восьмим чудом України. Щовечора у теплу пору року на набережній Південного Бугу збираються тисячі людей, аби переглянути знамените фонтанно-лазерне шоу. Багато з них, особливо вінниччани, вже неодноразово це бачили, але щось знову та знову жене їх на набережну. Чим притягує фонтан?
Альтернатива золотому батону
Олігархи бувають різні. Одним містам з ними фатально не щастить. Наприклад, Франківську з Бахматюком, який довів до ручки палац Потоцьких. А ось Вінниці доля посміхнулась – там є кондитерська фабрика «Roshen». Наприкінці 2000-х глава корпорації Петро Порошенко вирішив зробити мешканцям міста такий собі королівський подарунок. Хоча більш доречним тепер буде прикметник «президентський».
Тоді повністю перебудували 700-метрову ділянку дамби від центрального мосту до кондитерської фабрики. Утворилася симпатична відпочинкова зона, яка отримала назву Набережна Рошен. Це верхня та нижня тераси, система освітлення, сквери зі зрошувальною системою, численні лавочки, сходинкові марші й дитячий майданчик. Набережна вигинається дугою та слугує глядацьким залом для головної родзинки проекту – світломузичного фонтанного шоу.
Як пишуть численні путівники, це найбільший в Україні та Європі плавучий фонтан. А загалом це плавуча платформа довжиною 94 та шириною 7,5 метрів. На ній змонтовано близько 100 насосів, які обслуговують баластні цистерни й забезпечують фонтанні ефекти. Система напряму контактує з «живою» річковою водою, тому насоси якісні – з нержавійки, данського виробництва. До речі, інженер-розробник проекту – також іноземець, Ральф Доу, директор компанії «Emotion Media Factory».
Розбризкують воду 160 форсунок і 44 маленькі фонтанчики, які обертаються навколо своїх осей. Роботу фонтана освітлюють 560 підводних ліхтарів. Плюс складна лазерна система, що дозволяє транслювати на водній поверхні різні зображення й навіть відеокліпи.
Південний Буг взимку замерзає, але проектантів фонтану це не засмутило. Вони створили так звану «зимуючу технологію», яка дозволяє опустити платформу під лід, а навесні знов підняти на поверхню.
На облаштування набережної та монтаж фонтану фонд Порошенка витратив понад 70 млн. грн. Як наслідок, у 2012 році ці інженерні споруди були визначені найкращими на всеукраїнському будівельному конкурсі. Експерти вважають, що фонтан «Roshen» за видовищністю входить у світову топ-трійку фонтанів.
Мати подушку, пива не пити
Тим, хто вирушає дивитись шоу вперше, даємо кілька цінних порад. Спочатку ознайомтеся з графіком роботи фонтанів на офіційному сайті. Лазерне шоу відбувається у темну пору доби і час його проведення прив’язане до заходу сонця. Літом темніє пізно, тому лазери вмикають лише у 21.45.
Фонтани працюють протягом цілого дня, але найцікавіше починається після дев’ятої вечора, коли задіяна підсвітка. Якщо хочете добре все роздивитися, радимо прийти завчасно. За дві години глядачі повністю займають сидячі місця, а дещо пізніше вже проблематично протиснутись до огороджень верхньої тераси. Тут діє золоте правило – хто пізно приходить, той сам собі шкодить.
Невелика частина набережної навпроти платформи обладнана місцями для сидінь. Їх займають першими, ледь не з обіду. Обабіч розташовані кам’яні тераси, на яких розсаджується більшість глядачів. Як показав власний досвід, на голому камінні, нехай і нагрітому сонцем, сидіти не дуже приємно. Тому захопить щось тепле і м’яке – для дупи.
Якщо є можливість, займайте місця вгорі, подалі від нижньої тераси. Чому? Під час шоу внизу скупчуються ті, кому не пощастило кудись приткнути свій зад і вони загороджують огляд. А ще, протягом цілого вечора, вздовж трибун бродять численні торговці солодкою ватою / пивом / морозивом / літачками / магнітами, які також добряче відволікають від дійства.
І ще одне, інтимне. Наполегливо раджу не пити пива перед шоу. Потім вас так щільно обступлять і обсядуть, що вийти до туалету буде ой як не просто. Не кажучи вже про місце, яке одразу хтось «окупує».
Мирний лазер
Тепер про особисті враження від побаченого. По буднях фонтани вмикають о 14.00, на вихідні – о 12.00. Переважну більшість часу вони працюють у звичному режимі як рядові стаціонарні. Втім щопівгодини відбувається коротке «денне шоу з синхронізованою музикою». Спеціальна комп’ютерна програма синхронізує подачу води із класикою, яка лунає з динаміків. Складається враження, ніби фонтани підтанцьовують творам великих композиторів.
Струмені води б’ють у різних напрямах, перетинаються, кружаться, сходяться й розходяться завдяки складній інженерній системі. Фронтальний розліт усіх каскадів становить 140 метрів, висота центрального струменя – 60. Це відповідає 24-поверховому будинку. Кожен максимальний сплеск глядачі зустрічають оплесками.
Поступово сутінки огортають Вінницю і після дев’ятої вмикаються численні підводні лампи. На довжелезній платформі працюють водночас кілька фонтанів, кожен з яких має своє забарвлення. Люди затамовують подих, настільки це красиво. Втім головне попереду.
Раптом центральний фонтан створює водяну завісу, що нагадує віяло. Позаду, на острові Кемпа, стоїть невеличка дерев’яна будка, подібна на маяк. Це і є лазер, який вмикається та починає трансляцію на водному віялі. Існує кілька тематичних програм, як то «Ельфи», «Лебедине озеро», «Історія музики». Того вечора давали «Струни рідної душі» – відеокліпи популярних українських пісень: «Два кольори», «Мій рідний край», інших. Перед глядачами пропливали обличчя знайомих виконавців, запорізькі козаки, батальні сцени. Тим часом сусідні фонтани продовжували свою невтомну працю, якісно доповнюючи візуальний ряд.
Шоу завершилося велетенською картинкою державного прапора із написом «Єдина країна». З натовпу залунали вигуки «Слава Україні! Героям Слава!». А також усім тим, хто долучився до творення цього вінницького чуда.
