Війна на Донбасі триває. На Прикарпатті більшає переселенців зі сходу. Чимало сімей з дітьми. Батьки шукають собі роботу, а чадам – місце в садку чи школі. І якщо зі школами в Івано-Франківську проблем нема, то садки переповнені вщент…
Назад дороги нема
Дітей біженців приймають поза чергою. А деякі батьки-переселенці навіть не знали, що існує така проблема. «Нам не казали, що багато дітей чи немає місць, – говорить Олена Боднар із Краматорська, – сказали, що будуть робити все можливе, аби нам допомогти».
Олена разом із чоловіком та сином приїхала до Франківська у червні. Їхали не перечекати, а з твердим наміром лишитися тут назавжди.
«Там неможливо жити тим, хто хоче України, – каже Олена. – Ось свекруха телефонувала, розповідає: йдуть наші хлопці, які звільнили місто від сепаратистів, а стоїть жінка і плює їм у спину».
За словами переселенки, вони з родиною вже давно планували переїхати з Краматорська, однак тримала робота, батьки, а тут наче сама доля втрутилася.
«Я ніколи не була щирою українкою, – зізнається Олена Боднар. – Але останнім часом так прикро за державу стало. Все думаю, як можна було зрадити свою країну? От коли ми виїжджали з Краматорська, я побачила жовте поле й синє небо. Заплакала, а чоловік питає: «Ти чого?» А я йому: «Дивись, прапор України». Ще тоді подумала – дороги назад нема».
У координаційному центрі родині допомогли з усім: з житлом, роботою, садком. Чоловік Олени – лікар-психіатр, зараз працює в обласній психлікарні, Олена – секретарем у департаменті соцполітики. Працевлаштувалися протягом тижня. Лишалось тільки сина примостити у садочок. Їм запропонували один із чергових садків, № 11, найближчий до місця проживання.
Нині, поки батьки працюють, Артем ходить у садок. У групі 33 дитини. Десь зо два тижні хлопчик звикав до нового місця, до дітей. Артем – незвичайна дитина, він аутист. Цього року йде у перший клас. Школа потрібна спеціалізована. І тут допомогли – порадили родині школу-інтернат в Угринові.
«Я не знаю, чи це Боже провидіння, чи люди тут такі добрі – куди б ми не зверталися, нам усюди допомагають, – не може натішитися Олена. – Тут для таких як ми зелене світло з усіх сторін. Навіть логопед за заняття з Артемом грошей не взяла. Чоловік вмовляв, казав, що ми вже працюємо, є гроші, а вона – ні!».
Без непорозумінь
Чи усім біженцям так щастить? Не всім.
«Насамперед ми намагаємося допомогти працевлаштованим батькам, – каже Наталія Кучеренко, головний спеціаліст з питань дошкільної освіти міського управління освіти та науки. – А тих, у кого є можливість побути з дітьми вдома, просимо почекати хоча б літній період».
Влітку в місті працюють лише три чергових садка. На відсутність місць у садках біженці реагують по-різному. Однак серйозних непорозумінь не виникало, запевняють в управлінні освіти.
У Франківську є 28 дошкільних навчальних закладів і п’ять навчально-виховних комплексів (шкіл-садків). Серед них є заклади санаторного та спеціального типу – для дітей, у яких проблеми зі здоров’ям. Однак їх не вистачає. Минулого року на 100 місцях виховувалося 170 дітей.
За словами Наталії Кучеренко, станом на кінець липня франківські ДНЗ відвідують сім дітей переселенців, ще дев’ять уже зараховані та підуть у садки з 1 вересня, дев’ять заяв очікують засідання наступної комісії. Тобто, на сьогодні кількість дітей-біженців становить якраз одну групу в повному складі – 25. Однак, не факт, що всі вони підуть у садочок, наголошує Наталія Кучеренко, можливо, хтось із переселенців до того часу повернеться додому, а хтось змінить місце проживання. Проте нові заяви й далі надходять.
«Наприклад, нині був у мене батько, родина приїхала з Криму, двоє дітей: дошкільного та шкільного віку. Написав заяву, – каже Наталія Кучеренко. – Я вже думала, ця хвиля зупинилася, але ні, люди продовжують залишати Крим».
Є й більші цифри
Чи може ситуація з біженцями погіршити й так непросте становище в дитячих садках Франківська? Чи означає це, що замість місцевих дітей у садки підуть переселенці, займаючи чиєсь місце? Подібні питання скоріш за все виникають у матусь, чия дитина стоїть у черзі та от-от має піти в садок. Побоювання цілком зрозумілі.
Тож якою є нинішня ситуація з чергами у садочки? У центрі надання адміністративних послуг «Репортер» дізнався таке: станом на 2014 рік зареєстрованими є 3305 дітей, підуть у садок 1576. Отже, «поза бар’єром» досі залишаються понад 1700. Порівняно з цими цифрами 25 дітей переселенців не мали б лякати.
Крім того, Наталія Кучеренко запевняє, що для біженців зі сходу створюватимуть додаткові понаднормові місця, аби не лишати місцевих дітей можливості відвідувати дошкільний заклад.
У будь-якому разі все буде точно відомо на початку вересня.
