Реабілітація після Covid-19 потребує часу. Аби позбутися неприємних відчуттів – задишка, втома, головний біль чи біль у грудях – може знадобитися не один місяць.
І навіть якщо хвороба пройшла легко, неприємні симптоми можуть дати про себе знати за пів року і довести аж до втрати працездатності, пише Репортер.
Далекобійники
Інфекціоністка, директорка Центру первинної медичної консультативно-діагностичної допомоги Ольга Савчук розповідає, що нині фахівці в Україні виділяють кілька типів постковідного синдрому. Все залежить від того, скільки часу після одужання в людини зберігаються симптоми – втома, серцеві проблеми, інше.
Симптоми, які тривають до пів року, називають лонгковід – довгий ковідний синдром. Якщо вони є понад шість місяців і більше, їх вважають так званими далекобійниками. У міжнародній класифікації хвороб для постковідного синдрому наразі немає відповідного коду. Тому пацієнтів лікують по факту. Але від цього синдром не стає менш небезпечним.
«Внаслідок перенесеного ковіду може розвинутися фіброз легень і обструктивне захворювання легень, проблеми із серцем – міокардит або перикардит. Тож тактика їх ведення буде відповідною до протоколів і залежатиме від сімейного лікаря, – говорить Ольга Савчук. – Колега тривалий час хворіла на ковід, мала важкий міокардит, після якого довго відновлювалася, і в результаті отримала групу інвалідності на фоні міокардитичного постковідного синдрому. Таких людей багато, але не всі оформляють інвалідність».
Окрім звичних для ковіду симптомів, медики говорять і про синдром невмотивованої втоми. Це коли людина годину-дві працює, а потім втомлюється, у неї виникає сонливість, вона хоче лягти, втрачає працездатність.
«Після перенесеного ковіду, на жаль, є багато психіатричних розладів. Плюс в тому, що людина достатньо швидко повертається до свого попереднього статусу, – каже Савчук. – Мінус в тому, що пацієнти негативно ставляться до консультації психотерапевта, психіатра і психоневролога. І коли наші лікарі бачать проблему, то люди відмовляються йти до такого спеціаліста, поводяться агресивно. Тоді сімейні лікарі призначають ті антидеприсанти, які можуть. Спектр таких ліків є доволі обмеженим, бо є препарати, які призначають тільки психіатри».
Депресія вражає всіх
«За даними ВООЗ, 25 % людей мають потребу в психіатричній чи психотерапевтичній допомозі через постковідні психічні розлади, – говорить психіатр Анатолій Гаргаун. – Якщо у 2020 році переважали тривожно-депресивні стани, то останні пів року частіше зустрічаються ознаки органічного ураження центральної нервової системи, коли через токсичний вплив вірусу страждає нервова тканина на клітинному рівні. Практика показує, що воно лікується і доволі непогано».
За словами психіатра, 50 % пацієнтів до нього звертаються самі, 50 % – за направленням сімейних лікарів. Каже, людина після ковіду раптом стає слабшою, виснаженою, втрачає енергетичний потенціал і починає через це переживати, депресувати. Особливо якщо має схильність до переживань.
На власному ресурсі людина може ще якийсь час триматися, а потім остаточно виснажується і з’являються постковідні симптоми. Це може проявлятися навіть через шість місяців після одужання.
«Прояви, які з’являються у половини пацієнтів, це те, чого раніше в них ніколи не було. Навіть оптимістичні люди можуть раптом втрачати сили. У них проявляється парадоксальний добовий ритм, явні симптоми класичної депресії, – каже Анатолій Гаргаун. – А в половині випадків – це загострення чи яскравіші прояви симптомів, які бували й раніше. Наприклад, проблеми зі сном, переживання, підозріливість. Людина з цим якось жила і не мала особливих проблем. А в постковідному синдромі ці відчуття стають на порядок сильнішими. Якщо безсоння, то кілька ночей поспіль, якщо тривога чи нав’язливі думки – то доходить аж до втрати працездатності. І до цього додається ще постковідна астенія, втрата енергії, бажань. Людина змушена йти на тривалий лікарняний».
Аби вийти з такого стану, треба не менше шести місяців лікування та реабілітації. Для зникнення симптомів і повернення до нормального життя треба від двох до восьми тижнів. А далі – підтримуюча терапія, зокрема і психоневрологічне лікування та психотерапія, яка навчить жити з цим і давати собі раду.
Ефективна схема
Чи рятує від постковідних ускладнень вакцинація, стверджувати однозначно Ольга Савчук не береться. Масова вакцинація почалася влітку, а оцінити наслідки постковідного синдрому та далекобійників можна лише через пів року після перенесеного захворювання. Тож робити висновки про постковід у вакцинованих можна буде у січні-лютому.
«Ті пацієнти, які у нас були важкими, то вони 100 % були невакцинованими, – говорить інфекціоністка. – Ковід у нас лише два роки. Є люди, в яких далекобійники зберігаються рік і більше. При цьому серед них є пацієнти з абсолютно легким перебігом ковіду, які мають синдром втоми до цього часу. Очевидно, це залежить від багатьох особливостей організму – гормонального фону, стану імунітету».
Каже, при перших проявах коронавірусу потрібно звернутися до сімейного лікаря. В ідеалі – в перший день захворювання. Нині поліклініки мають противірусний препарат «Фавіпіравір», і, за словами Савчук, ця схема лікування ефективна – люди через тиждень виходять на роботу.
