Життя «зірок» завжди оповите чутками. Адже людям цікаво обговорювати походеньки знаменитостей, деталі їхнього життя, а особливо негаразди.
Так, свого часу нашим містом гуляла байка про Софію Ротару, пише Репортер.
У 1970-х роках вона часто приїздила до Івано-Франківська. Тоді з концертними залами в нас було сутужно, заїжджі знаменитості виступали у Палаці спорту, що на теперішній вулиці Національної Гвардії (нещодавно цю споруду знесли). Зал був великий, напевно, найбільший в місті, але на цьому переваги закінчувались. В народі його називали «стайнею». Приміщення було абсолютно не пристосоване для концертів, темне, з жахливим звуком, а під час дощів зі стелі текло, як з відра.
Колі у 1979 році співачка вчергове мала виступати у Франківську, вона категорично відмовилась співати у «стайні». На той час Ротару вже мала звання народної артистки, тож могла ставити вимоги.
Виникло запитання – то де влаштувати концерт? Драмтеатр ще не збудували, філармонія не могла вмістити багато глядачів, співати в кінотеатрі «зірка» теж не буде. І тут згадали про актовий зал інституту нафти і газу. Він був достатньо місткий, виглядав пристойно та й акустика там непогана. Імпресаріо співачки не заперечував, тож вирішили проводити концерт в інституті.
Ротару проспівала, усім сподобалось, бурхливі оплески, море квітів. Але вже в гримерці в одному з букетів троянд виявили записку: «Досить розносити туберкульозну паличку!».
А тоді говорили, що у співачки проблеми з легенями, тож, напевно, хтось із недоброзичливців вирішив вколоти артистку. Треба сказати, йому це вдалося.
Ротару страшенно образилась і сказала, що ноги її більше у Франківську не буде. Дійсно, 20 років вона оминала наше місто, а наступний концерт тут дала у 1999-му – в рамках виборчої кампанії президента Кучми.
Тепер уже точно не приїде, та й не треба.
