Завдяки фінансовій децентралізації у місцевих бюджетах грошей стало більше, принаймні так кажуть в уряді. За словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, за чотири роки реформи місцеві бюджети збільшились приблизно втричі. Та попри це, у містах, районах та ОТГ чомусь бракує грошей на зарплати бюджетникам.
Наприклад в Івано-Франківській області не вистачає 485 млн 200 тис гривень, пише Репортер.
Медики чекають реформи
Проблема з виплатою зарплат бюджетникам в нашій області, та, напевно, не лише в нашій, виникає з року в рік. А все тому, що гроші на ці зарплати надходять з різних джерел.
Наприклад, медпрацівникам платять з державної субвенції, а розраховують її за спеціальною формулою.
«Медична субвенція розраховується на одного жителя, – пояснює директорка департаменту фінансів Івано-Франківської ОДА Ірина Мацькевич. – Тобто розмір субвенції напряму залежить від кількості населення в районах».
У кожному районі є мережа медзакладів: ФАПи, амбулаторії, лікарні та поліклініки. І якщо ця мережа велика, а мешканців мало, то грошей може й не вистачати. Так, наразі медзакладам Прикарпаття бракує 220 млн 200 тис грн.
«У такому разі є два варіанти – оптимізувати мережу закладів охорони здоров’я або ж залучати кошти з місцевих бюджетів, – говорить Мацькевич. – Зрозуміло, що перший варіант не є популярним рішенням для депутатів місцевих рад, бо це призведе до скорочення працівників. При цьому, коли формували бюджети на місцях, то грошей на зарплати медпрацівникам не передбачили».
Окрім того, у 2016 році МОЗ відмінив нормативи й типові штати для закладів охорони здоров’я. Це означає, що головні лікарі самі визначають кількість медсестер, санітарів і прибиральниць.
«Головний лікар, який розпоряджається фінансовим ресурсом, відповідає за штат працівників, – каже Ірина Мацькевич. – Він сам має визначати, скільки йому потрібно лікарів та адмінперсоналу, а також чи доцільно утримувати інші заклади. Позаяк оптимізовувати роботу ніхто не поспішає, виникають фінансові труднощі. А людям все одно, хто має виплачувати їм зарплату – держава чи місцева влада».
Виправити проблему з фінансуванням має допомогти медреформа. Адже принцип «гроші йдуть за пацієнтом» допоможе впорядкувати мережі медзакладів. У МОЗ наголошують: малопотужні, погано оснащені й недостатньо завантажені лікарні будуть перепрофільовані. Наприклад, на реабілітаційні, діагностичні центри чи хоспіси. І отримуватимуть кошти вони будуть – за конкретні послуги.
Бракує дотацій
Працівники освітньої галузі теж отримують зарплату з державної субвенції. Щоправда, не всі, а лише вчителі.
«Знову ж таки – є формула розрахунку, яка визначає розмір субвенції. – каже головний фінансист області. – Щороку ця формула змінюється. Однак, як і в минулому році, так і цьогоріч освітня субвенція передбачена лише на зарплату вчителям».
Цього року державної субвенція виявилося замало, наразі на зарплату освітянам Прикарпаття бракує майже 200 млн грн.
Та крім вчителів, у школах ще працює техперсонал. Вони отримують зарплату із місцевих бюджетів. Звідти ж платять і працівникам дитсадків, позашкільних закладів, спортивних і музичних шкіл.
Окремо з державного бюджету виділяються дотації на утримання закладів освіти та охорони здоров’я. Розподіляє ці дотації між місцевими бюджетами облдержадміністрація – відповідно до їхніх потреб. Однак є певний нюанс. Медзаклади можуть використовувати ці гроші лише на оплату енергоносіїв. Натомість дотації на освітні заклади можуть йти не тільки на енергоносії, а частково покривати й зарплати, наприклад, техпрацівників.
На початку березня обласна рада вже звернулася до уряду з проханням перерахувати щомісячну дотацію. Зокрема просили збільшити її у першому кварталі на 11 млн 300 тис грн – за рахунок зменшення в останні три місяці року.
А от щодо зарплат працівникам інших бюджетних установ, наприклад, закладів культури, соціального захисту тощо, то для них жодних державних дотацій чи субвенцій не передбачено. Це виключно головний біль місцевих органів влади.
Чому нема грошей?
В основному проблеми з виплатою зарплат виникають через те, що місцеві органи влади не передбачили цих грошей, коли формували свої бюджети на 2018 рік. А не передбачили, бо понадіялися на державну субвенцію.
Вже починаючи з лютого, проблеми із зарплатами почалися у Богородчанському, Верховинському, Косівському, Надвірнянському, Рожнятівському та Тлумацькому районах. Також є проблеми з бюджетами об’єднаних громад.
«Річ у тім, що новостворені ОТГ не мають досвіду формування бюджетів, – пояснює Ірина Мацькевич. – Вони зараз озвучили суми, яких їм нібито не вистачає, але коли ми спільно починаємо аналізувати цифри, то виходить зовсім інша картина. Наразі вони тільки вчяться управляти фінансовим ресурсом і на це потрібний час».
Загалом, аби рік минув без боргів та затримок, області нині бракує 485 млн 200 тис гривень. Депутати облради направили звернення до Мінфіну, аби ці гроші виділили з державного бюджету. Відповіді поки нема.
З іншого боку, перед тим, як виділити кошти, Мінфін аналізує видатки місцевих бюджетів і аж тоді вирішує, давати додаткові субвенції чи ні.
«Минулого тижня в нас була зустріч з представниками міської ради Івано-Франківська, – розповідає Ірина Мацькевич. – В них, як і в інших містах, є проблеми з освітньою субвенцією. Та у 2017 бюджет Франківська значно виріс і вони мали достатньо фінансового ресурсу. Однак за ці гроші ремонтували вулиці, клали бруківку тощо. А коли ми звертаємось до Мінфіну з проханням виділити додаткові кошти, то там питають: як так сталося, що місто має майже мільярд гривень перевиконання бюджету, а на зарплату не вистачає?».
Страйк допоможе?
Під час однієї з недавніх оперативних нарад у міського голови Івано-Франківська начальниця фінуправління Вікторія Сусаніна повідомила, що місту бракує 50 млн грн на зарплату медикам і 70 млн для освітян. А якщо ще порахувати плату за енергоносії, то в сукупності бракує десь 150 млн грн.
Такі цифри обурили міського голову Руслана Марцінківа. Мовляв, єдине, що зробила центральна влада – анонсувала реформи, та ні механізму, ні фінансування для їх реалізації нема. Тож усі витрати лягають на місцеві бюджети.
«Освітня й медична реформа довели до того, що на зарплатню бракує мільйонів, – говорить Марцінків. – Влада каже, що все добре, але це брехня. Як треба буде, ми знайдемо гроші. Але не дозволимо пхати руки до наших кишень».
При цьому Руслан Марцінків запропонував вирішити проблему страйком.
«Своїх людей не можна ставити на коліна, – заявив мер. – Я не є прихильником радикальних акцій, але якщо інші інструменти не діють, потрібно готуватися до загальноміського страйку медиків та освітян».
Страйк планують на кінець березня. Чи можна саме так вирішити проблему? Хіба тимчасово. Скоріш за все, Мінфін виділить додаткові субвенції, хоча питання може затягнутись і до кінця року. А далі? Певно, треба вчитись рахувати, не віддавати своє, не вимагати зайве.
Comments are closed.