«Ураган» – це наші сміливі мрії

У рамках шкільного турніру з футзалу «Кубок президента НФК «Ураган» Олександра Бубена» відбулися кілька конкурсів. Один із них – конкурс творчих робіт.

Його учасники мали написати есе на тему «Ураган» – це наші сміливі мрії». Переможців визначало спеціальне журі та, треба зазначити, це було непросто.

«Репортер» як інформаційний партнер турніру публікує роботи переможців. Ми намагалися не дуже редагувати ці тексти, не підганяли їх під «дорослі» журналістські стандарти. Адже для дитячих робіт не це є обов’язковим. Головне – щирість і відчуття…

Анна Лужна, школа № 13

– Хто такі «Ураган»?

– Це наші сміливі мрії.

– А про що ж мрієте ви?

– Ми мріємо грати, перемагати суперників…

Недарма про «Ураган» питають – хто такі? «Ураган» – це ті, чий м’яч у ворота суперника мчить із швидкістю бурі. І навіть на трибунах, напевно, відчутний звук того польоту м’яча. А гравці? Вони зі швидкістю вітру перехоплюють «круглого», пасують, атакують і…, звісно, забивають гол. Що може зрівнятись із грою «Урагану»? Навіть «Сенді», порівняно із цим народним футбольним клубом, – легкий подих бризу…

Футбол – командна гра. Цікаво спостерігати за грою команд, особливо коли матч дійсно напружений, захопливий, сповнений гострих моментів і суперечливих ситуацій. Чесно кажучи, набагато цікавішими видаються футбольні перепалки та ігрові моменти, коли суддя показує жовту або червону картку, призначає пенальті.

Сама назва «Ураган» передбачає гостру й жорстку, але таку цікаву гру. Вважаю, футбольні фанати, включаючи мене, очікують саме такої гри, інакше навіщо ж існує футбол?

Цей момент, коли м’яч підходить до воріт суперників… Захисники намагаються відбити атаку… Голкіпер в напруженні, з особливою увагою розраховує можливу траєкторію польоту м’яча. Бутси гравців злісно стирають паркетне покриття. Трибуни в очікуванні: чи виправдають гравці «Урагану» момент? І… Ну як ви думаєте? Звісно, гол забито! Воротар не зміг вчасно зреагувати на швидкий м’яч, що ледь не розір­вав сітку воріт. Фанати в червоно-чорно-білих кольорах роблять «хвилю» і бурно реагують на цей вирішальний, переможний для команди гол. І знову «Ураган» – чемпіон!

Саме так захоплююче грають справжні народні футбольні клуби. Грають так, щоб аж перехоплювало дух. Історія НФК «Ураган» багата, переповнена перемогами, а іноді й невдачами. Ось уже десять років гравці доводять свою професійність і талановитість. Адже футболіст – гравець від Бога, тобто такий, що обов’язково володіє даром спортивної гри. Свою майстерність ураганівці доводять знову і знову на футбольних полях різних міст. Фанати твердо переконані, що в недалекому майбутньому команда стане абсолютним чемпіоном.

Футбол – це динаміка. Це життя у русі і прогресії. Гра ніколи не стоїть на місці, як і гравці, що постійно підвищують свій професійний рівень. От і «Ураган» дає шанс школярам ступити у майбутнє – стати футбольними чемпіонами. Олександр Бубен заснував Кубок для шкільних команд. На чемпіонів чекає чудовий приз – грошова винагорода у розмірі 80 000 гривень. Хто ж не захоче поганяти м’яча задля того, щоб здобути такий приз? Цей чемпіонат не просто шанс виграти гроші, це путівка в майбутнє. Життя – це гра, тож, «Урагане», грай красиво!

Як же ми вболівали за свою шкільну команду! Як міцно тримали кулаки за юних Бекхемів, Рональдіньйо і Мессі. А ще більше захоплення ми відчули, коли рахунок гри виявився на нашу користь.

Народ любить футбол. І що там правди таїти, не тільки хлопці, а й дівчата. Як то кажуть, знаємо, уміємо, практикуємо. Сильна, потужна гра «Урагану» не залишає байдужим нікого. Недарма клуб народний, адже народом улюблений.

Спорт – це, в першу чергу, здоровий спосіб життя. Неможливо тренуватись, не підтримуючи свій організм у тонусі. Здорове, раціональне харчування, правильний режим дня, підтримка спортивної форми, відсутність шкідливих звичок – ось запорука перемоги. Футболісти знають про це так добре, як ніхто інший. Хіба можна здобувати кубки, ведучи неправильний спосіб життя? Аж ніяк. Спортсмени назавжди забувають про куріння, алкоголь, жирну та шкідливу їжу. Лише поживний раціон, лише хороша форма, ранкові пробіжки і вправи, розминки й тренування є найважливішими у житті ураганівців. Ніяких стероїдів, стимуляторів і допінгів, адже ті, хто це вживають, не гідні називатись спортсменами. Отож, «Ураган» подає молоді чудовий приклад здорового способу життя. І це правильно. Як кажуть, «у здоровому тілі здоровий дух».

Наші юнацькі й дитячі сміливі мрії – це рух, поступові, але впевнені кроки в майбутнє, долаючи перешкоди, труднощі й суперників. Ми, молоде покоління, мріємо бути схожими на гравців «Урагану» – сильну й вольову футбольну команду, що подає чудовий приклад підростаючому поколінню. Це люди, що вчать не здаватись, адже самі уже десятий рік прагнуть вибороти якомога більше чемпіонських кубків. Іноді їм це вдається, іноді, на жаль, не щастить. Але кожна поразка – це виклик, кинутий на футбольний ринг, наче жовта картка. Це спонукає діяти, тренуватися, грати й вигравати. І, думаю, головне – не кубок, головне – народне визнан­ня і любов, значення благородних справ цих благородних людей.

Отож, «Ураган» – це дійсно наші сміливі мрії. Це не просто команда, яка показує хорошу гру, це народом улюблені гравці, що відстоюють спортивну честь Івано-Франківська. І ми, молоде покоління, мріємо бути такими ж. Поки що це лише, звичайно, мрії, але які ж вони сміливі! І наші кумири, ураганівці, допомагають нам втілити їх у життя.

– Ми мріємо грати, перемагати суперників…

Олена Водошняк, Українська гімназія № 1

Матч розпочався свистком арбітра, який зумів змусити трибуни на мить зупинитися скандувати імена улюблених гравців. Перший удар по м’ячу розтягнув поняття секунди до вічності, намагаючись не дати гравцям відчувати, як швидко втікає перший тайм. Очі шукають на полі партнера, кому можна передати м’яч, а ноги з властивим їм егоїзмом нападника прагнуть завдати голкіперу противників невловимого удару.

Але – сейв.

Серце лише на секунду обір­валося, втративши надію надіятися, але підбадьорливий гул уболівальників повернув його на властиво звичне місце. Гравці літають ногами, прагнучи дістати дотиком м’яч, щоб спрямувати його у вигідні зі своєї точки зору ворота. Впевнені удари у площину воріт частішають, що змушує суперника вертатись у захист. М’яч знову покірно вернувся до ніг молодого нападника, який, не задумуючись ні на секунду, завдає нищівного удару.

Але – перекладина.

Новий початок не має тенденції до поновлення майже успішності минулих хвилин, вимагаючи подвійної праці для досягнення успіху. Атаки виснажили захист суперника до неможливості пересувати ноги по траві. М’яч у польоті набуває максимального наближення до чужих воріт, але в останню секунду хтось із против­ників змінює його точну траєкторію, що вбиває сотні завмерлих у надії сердець вболівальників.

Штанга.

Арбітр додає п’ять хвилин, котрі дають шанс один до мільйона забити хоч один гол у матчі. Дев’яностодев’ятивідсоткове володіння м’ячем приковує до крісла кожного завзятого фаната, у серці якого ще жевріє надія на перемогу улюбленого «Урагану». Нападник вкотре невтомно шукає можливості вкинути м’яч у чужі ворота і за лічені секунди до фінального свистка знаходить таку нагоду.

Удар.

ГОЛ!

До теми

Творчі конкурси Кубка

Переможцями конкурсу груп підтримки стали дівчатка школи-садка № 26. Їх викладач отримала в подарунок музичний центр.

У конкурсі на найкращий прапор турніру переміг Олександр Савчук (школа № 13). Він отримав планшет для малювання.

Автором офіційного гімну шкільного Кубка стала учениця української гімназії № 1 Уляна Баланда. Саме її текст переміг у цьому конкурсі. Організатори пообіцяли, що до наступного, третього, розіграшу Кубка з’явиться професійна фонограма цієї пісні.