Надворі травень, а зовсім недавно на гірських курортах Європи лежав сніг, у розпалі був сезон зимових видів спорту. Цього року на чемпіонаті світу з гірськолижного спорту честь України захищала єдина спортсменка – косівчанка Богдана Мацьоцька. Разом зі своїм батьком та тренером Олегом Мацьоцьким вона пережила дуже напружені старти, під час яких знову довела свій високий клас.
 Гарміш-Партенкірхен, чемпіонат світу 2011. Богдана Мацьоцька у швидкісному спуску. |
Сезон, що минув, для Богдани Мацьоцької почався у грудні в італійському Борміо. Перші старти були складними, бо відбувалися на новому «непрокатаному» інвентарі. Незважаючи на це, вони видалися доволі непоганими. Першого дня у слаломі-гіганті Богдана фінішувала шостою, а вже наступного дня піднялася на третє місце п’єдесталу. Далі були золото та бронза у слаломі. Після цього – старти у швейцарському Сент-Моріці на Кубку Європи та змагання у чеському Шпіндлерув Млині.
На новорічні свята Мацьоцьким вдалося трохи відпочити, а далі почалися два напружені місяці змагань. «По суті це були найважчі два місяці в нашій кар’єрі, – говорить Олег Мацьоцький. – Довелося виступати і на Всесвітній універсіаді, і на чемпіонаті світу, а це перельоти, різні країни, різні дисципліни, які мінялися дуже швидко».
Крім змагальних хвилювань, Мацьоцькі, на жаль, стикаються і з перешкодами від української бюрократії. Так, перед універсіадою в Туреччині вони до останнього дня не знали, чи поїдуть на змагання – у Федерації лижного спорту України вперто відтягували питання грошей на авіаквитки та проживання. На жаль, такі «палиці в колеса» нашому лижному тандему вставляють доволі часто.
Універсіаду ускладнила і несподівана хвороба Богдани. Та все ж, попри температуру, косівська гірськолижниця таки виходила на старти, викладалася на повну і 5 лютого навіть показала 17-й результат у слаломі (серед 81 учасниць).
Вже через три дні, 8 лютого, Богдана Мацьоцька стояла на старті супергіганту в німецькому Гарміш-Партенкірхені на чемпіонаті світу. Наша гірськолижниця змагалася на одній трасі з такими зірковими легендами, як американка Ліндсей Вонн та німкеня Марія Ріш.
З м’яких, штучно настріляних, турецьких снігів Богдана стала на крижану німецьку трасу, тверду, немов бетон. Вона вважається третьою за складністю трасою у світі. Вже в дебютний день змагань у першій спробі гігантського слалому не фінішували десять спортсменок, серед них – досвідчена австрійка Андреа Фішбахер. Натомість, Богдана зібралася з силами і показала 38-й результат.
«Нам тоді в Києві сказали чітко: якщо не увійдемо у тридцятку, гірськолижний спорт закриють, – згадує Олег Мацьоцький. – Тому потрібно було ризикувати. І це при тому, що швидкісний спуск нам практично нема де тренувати».
У суперкомбінації косівчанка посіла 26 місце. Потім, 13 лютого, із 56 заявлених спортсменок після тренування на старт швидкісного спуску вийшли лише 36. Серед них була і Богдана. 17 лютого вона фінішувала 52-ю в супергіганті, залишивши позаду близько 40 учасниць. В останній день нервів таки не вистачило – у слаломі Мацьоцька зійшла з траси у першій спробі.
«Два місяці кожен день ти стоїш на старті і розумієш, що це найголовніший старт сезону, – говорить Богдана. – Спершу таким змаганням став Кубок Європи, бо то була підготовка до чемпіонату світу. Потім нові старти, де треба здобути хороші залікові пункти для права виступити на чемпіонаті світу. Універсіада в Туреччині теж була дуже відповідальною. Одразу за нею – світовий чемпіонат. Від старту до старту перепочинку майже не було, бо одного-двох днів зовсім не вистачає для відновлення. Мій психологічний стан бував настільки поганим, що впливав на фізичну форму. Так, після чемпіонату світу, коли ми поїхали у Борміо, з якого починали сезон, стало очевидно – потрібен відпочинок».
Тож наш гірськолижний тандем взяв майже місяць перерви. А повернувся на старти 18 березня на гірськолижному курорті «Буковель», де Богдана стала чемпіоном України у слаломі та гігантському слаломі. Після цього відбулося своєрідне французько-німецьке турне: змагання у Мерібелі, Куршевелі та Вал-Торенсі. У 13 стартах Богдана виборола шість золотих, дві срібні та три бронзові медалі.
Тепер, після завершення змагального сезону, поряд із відпочинком перед спортсменкою стоять багато завдань. За словами Олега Мацьоцького, крім покращення технічних навичок, необхідно підтягувати фізпідготовку та наближувати форму до майбутнього сезону. «Ми будемо намагатися працювати інтенсивніше, не хворіти, щоб триматися весь час у формі, – говорить тренер. – Сподіваємося взяти більшу участь в Кубку Європи, проїхати більшою кількістю стартів цього змагання. Не виключаємо виступити на двох-трьох стартах Кубка світу. Треба звикати до найвищих світових стандартів».
Comments are closed.