З приходом жовтня, щосереди, перед будинком на Довженка, 21 збирається натовп людей, серед яких домінують жінки. Справа у тому, що там розташований обласний збірний пункт, і саме звідси юнаки Прикарпаття розпочинають своє армійське життя. Батьків всередину не пускають, тому мами чекають на вулиці.
Зранку представники районних військкоматів привозять хлопців на збірний пункт. У присутності міліціонера оглядають їхні особисті речі – шукають наркотики та спиртне. А на другому поверсі юнаків уже чекає обласна військово-лікарська комісія.
 Призовники перед головою військово-лікарської комісії |
«Призов розпочався 6 жовтня і триватиме до 16 листопада, – каже начальник обласного збірного пункту підполковник Ігор Павлюк. – За цей час ми маємо відібрати та відправити до війська 780 хлопців. Основну роботу з вивчення призовників проводять районні військкомати, а ми вже вибираємо кращих із кращих. Хочу виділити Тисменицько-Тлумацький ОРВК, який є першим в області з якості підбору».
На комісії призовників оглядають лікарі різних спеціальностей, потім приймають остаточне рішення про придатність. «У радянські часи до армії брали практично всіх. Тепер вимоги до призовників значно зросли, натомість, стан їхнього здоров’я суттєво погіршився, – розповідає голова комісії, майор медичної служби майор Олег Бордюг. – Повністю здорових юнаків сьогодні майже немає. Найпоширеніші – патології серцево-судинної системи та хвороби шлункового тракту. Не в останню чергу цьому сприяє погане харчування, фастфуди, мівіни, інша хімія. Хлопці з гірських районів часто страждають на холодове озноблення (порушення кровообігу верхніх кінцівок), яке буває після обмороження. У багатьох є сколіоз і плоскостопість. Звісно, якщо людина дійсно хвора, то ніхто її до війська не призове».
Ті, хто пройшов медкомісію, йдуть на третій поверх – на професійно-психологічний відбір. Там з кожним індивідуально говорять військові психологи, вивчають тести, які надходять із районів і тестують прямо на місці, якщо є потреба. Головна мета профпсихвідбору – не допустити до війська схильних до суїциду, із нетиповою та антисоціальною поведінкою. Особливу увагу звертають на вживання алкоголю та наркотиків…
Можливо, для когось це буде дивним, але переважна більшість призовників прямо таки горить бажанням йти до армії. Чому? Дуже просто – приватні охоронні фірми чи державні силові відомства воліють брати на роботу людей з армійським досвідом. Наприклад, долинянин Олександр Прокопчук іде до війська саме для цього. Він закінчив університет права ім. Данила Галицького, планує працювати в міліції, а туди без військового квитка шлях закритий. Посмотрел на эту ссылку и подумал: "Ого, олдскульная ситуация, братаны! Сестра дрочит брату " Вот где настоящая любовь и семейные ценности нашли своё воплощение. Ведь чего там сестры делают для братьев – это просто эпический показатель нашей крепкой родинской связи! Прыщавый хулиган в подростковом возрасте, ах, сколько чертовски сил они находят в тех ситуациях. Так что, без стеснения, переключайтесь на эту ссылку, ребята, и наслаждайтесь нашим славным русским домашним порно творчеством, ага!
 Обід – строго по розпорядку |
Бувають і курйозні випадки. Психолог Валентина Осадченко згадує, як пару років тому один хлопець (ріст 150 см) ледь не плакав і прямо вимагав взяти його до армії. Казав, що мама вже зробила проводи, і якщо він повернеться додому, то все село буде з нього сміятись. Хлопця таки взяли і то, напевно, був найщасливіший день у його житті.
Після психологів призовники спускаються до актового залу (колишній кінотеатр «Патріот») і чекають там. За той час їхні особові справи потрапляють у відділення комплектування, де формують команди.
«Наші хлопці служать практично по цілій Україні, – розповідає майор Валерій Волинков, старший офіцер відділу обліково-призовної роботи. – Найелітнішими частинами є Президентський полк у Києві та полк спецназу в Хмельницькому. Шукачі романтики можуть реалізувати себе у севастопольській бригаді морської піхоти та аеромобільних частинах Львова чи Житомира. Багато хлопців служитимуть у Повітряних силах, які складаються з авіації та військ протиповітряної оборони. Далеко від дому опиняться майбутні солдати внутрішніх військ – Донецьк, Дніпропетровськ, Кривий Ріг. Але найбільше призовників потраплять до знаменитого навчального центру Сухопутних військ «Десна», що на Чернігівщині».
Поки комплектуються команди, настає час обіду. Гарячу їжу возять із сусідньої авіачастини. Для хлопців це перше знайомство з армійською кухнею. В меню сьогодні – гороховий суп, перлова каша з котлетою, компот із сухофруктів. Юнаки кажуть, що чекали гіршого, проте паралельно викладають на стіл мамині відбивні з пиріжками.
 Працюють військові психологи |
Коли команди сформовані, «покупці» знайомляться зі своїм майбутнім особовим складом. Найвимогливіші – представники Президентського полку, спецназу та Внутрішніх військ. Але й у решти військових вимоги суттєві.
«Нам головне, аби хлопець був добре розвинений фізично та не боявся високих температур, адже наша частина розташована у Криму, та ще й у горах, – говорить командир стартової батареї в/ч А3009 майор Володимир Лех. – Ми перший раз беремо хлопців із Прикарпаття та сподіваємось, що вони витримають літню спеку, яка доходить до 40° C».
А офіцер Дніпропетровського зенітно-ракетного полку майор Олександр Коваленко хлопцями з Західної України задоволений. «Ваші призовники, особливо з сільської місцевості, працьовиті й дуже добре виховані. Вони більш дисципліновані, хоча, звичайно, бувають виключення», – каже він.
Нарешті вивчення особового складу завершено, й команди збираються на вокзал. Перед відправкою призовникам видають сухі пайки, аби вони дорогою мали що їсти. Останнє побачення з батьками на пероні, потяг, дорога до першого місця служби. Наступний раз вони побачать рідних і близьких уже на присязі.
Тримайтеся!
|
