Нині у Франківську працює вже понад 30 ІТ-компаній. І це не просто фірми, в яких платять високі зарплати, грають у настільні ігри і пишуть незрозумілі коди. Кожна з таких компаній — це колектив творчих фахівців, які є потенціалом для розвитку міста. З компанії «Webmil» «Репортер» розпочинає серію статей про ІТ-сектор Франківська. Чим вони займаються та яка з «айтішників» користь?
Унікальність «Під ключ»
У Франківську «Webmil» існує з 2009 року. Працюють на аутсорсингу — виконують замовлення на умовах субпідряду та створюють власний продукт. Серед клієнтів — «Bigggg Idea», «Petcube», «Тепле Місто», «Zotov&Co».
Керуючий партнер «Webmil» Іван Дячишин розповідає, що в основному вони працюють над розробкою і дизайном сайтів.
«Ми робимо недешеві, але унікальні сайти, — говорить Дячишин. — У «Webmil» працюють дизайнери з неординарним підходом до завдань. Клієнти довіряють нам і дають можливість приймати технічні й дизайнерські рішення на наш розсуд: ми самі визначаємо, як краще працюватиме код, який дизайн буде зручнішим для користувача. Фактично, це як ремонт квартири «під ключ» — кожен сайт отримує унікальний дизайн, прив’язаний до його завдань».
Щоб потрапити у Webmil, не обов’язково мати диплом. Відбір працівників простий. Спершу пропонують тестове завдання, потім — інтерв’ю. Якщо кандидат проходить ці два етапи, то потрапляє на двомісячне оплачуване стажування.
«Специфіка ІТ галузі в тому, що людей оцінюють за навиками і знаннями, — каже Дячишин. — Як виявилося, у нас програмують декілька електриків. Із трьох дизайнерів два вчилися на архітекторів, а один за фахом — паталогоанатом».
Від ідеї до реалізації
Нині на рахунку «Webmil» два власні проекти, де все — від ідеї до виконання — реалізували програмісти та дизайнери компанії: сервіс з обліку персоналу Staffr і туристичний інтернет-портал Кarpaty.ua. Іван Дячишин запевняє, що й два продукти — це багато.
«Staffr» — спільний проект компаній «23 ресторани» і Webmil. Сьогодні він працює у відкритому доступі, компанії використовують його для навчання та роботи. А заодно дивляться, чого ще не вистачає. У сервісі можна відстежувати переміщення персоналу по мережі закладів, а також вести облік усіх персональних даних працівників. «Це така собі автоматизація відділу кадрів для різних мереж — готелів, ресторанів, аптек, навіть заводів, — розповідає Дячишин. — Тепер ми приймаємо пропозиції та відгуки від користувачів, щоб знати, куди його розвивати. Надалі він буде платним і працюватиме для потреб замовників».
Засновник і співвласник проекту Karpaty.ua Микола Семеген каже, що прийшов у Webmil з ідеєю створити якісний туристичний ресурс.
«Ідея прийшла вже давно, — говорить Микола. — У 2009 році я зареєстрував доменне ім’я karpaty.ua і перший сайт з базою закладів відпочинку в Карпатах та номерами телефонів власників. Потім виникла потреба створити щось професійне, і ми у 2015 році разом з Webmil запустили спільний проект».
До теми: Дешеві Карпати – лише в шахраїв. Як не натрапити на аферу й перевірити сумнівне оголошення
Окрім житла, на сайті можна подивитися місця та події, які варто відвідати, прокласти туристичний маршрут, знайти гіда. Микола хвалиться, що тексти писали досвідчені туристи. Саме тому вся інформація перевірена досвідом. Поки сайт вийшов лише на самоокупність. Тож команда ще працює над тим, щоб перевести його зі стартапу в повноцінний бізнес.
Гарні сайти розвивають бізнес
«Коли ми робимо проекти для українського ринку, то підсилюємо місцевий бізнес, сферу сервісу і послуг, — розповідає Іван Дячишин. — Сильні маркетингові інструменти, красиві сайти роблять бізнес конкурентним».
У «Webmil» розробляли сайти «Теплого міста», «Urban Space 100» та «Urban Space Radio». Сьогодні тут працюють над сайтом «Urban Space 500», який запустять у Києві за франшизою.
«На перших порах робили багато чого безкоштовно, — каже Іван. — Сьогодні на таких проектах компанія не заробляє нічого, лише відшкодовуємо роботу програмістів. Я живу у Франківську і нікуди не хочу звідси виїжджати. Тому розумію важливість цього».
Влітку цього року компанія «Webmil» розробила ще один цікавий соціальний проект — «Фонд випускників України». Його ініціатор — франківчанка, українська активістка у Швейцарії Надія Варгола. Суть — створити прозорий ресурс для випускників, через який вони б могли фінансово підтримати свої навчальні заклади.
«Коли вже став успішним, у багатьох є бажання віддячити своїм навчальним закладам, за те, що їх чомусь там навчили, — пояснює Іван. — Поки «Фонд випускників України» — це пілотний проект, який працює лише з двома закладами: київською Могилянкою та франківським фізико-технічним ліцеєм».
На інтернет ресурсі www.alumnifund.org будь-який випускник може переказати своєму вишу гривні, долари, євро чи франки. Доброчинець може обрати одну із запропонованих потреб навчального закладу або ж запропонувати свою ідею, на яку він передає гроші. Сьогодні через цей фонд на розвиток фізико-технічного ліцею вже вдалося зібрати понад 145 тис грн.
Розвиток і промоція
Окрім розробки сайтів, «Webmil» активно долучається до розвитку франківської ІТ-спільноти. Як пояснює Іван Дячишин, і місту і самій галузі вигідно, щоб вона розвивалася.
Для цього проводять регулярні конференції та семінари. Деякі з них, такі як «IT Rally» та «Design Village» вже стали хорошою традицією.
Конференція «IT Rally Starters» — для початківців і відбувається на зразок днів кар’єри для тих, хто хоче потрапити в IT. Окремо проводять «IT Rally» вже для спеціалістів за напрямками програмування, тестування, менеджмент і бізнес-аналітика. Останнього разу в конференції взяли участь 600 IT-спеціалістів Франківська.
Натомість на «Design Village» франківців майже немає. Більшість учасників — гості зі Львова, Києва, Луцька.
«Ця конференція якраз для того, щоб розвивати дизайн у Франківську і піарити наше місто, — розповідає Іван Дячишин. — Ми показуємо, що Франківськ відкритий до розвитку».
Ще один напрям роботи — стартапи. Адже більшість IT-компаній Франківська працюють на аутсорсингу. Виконують завдання і нічого не створюють самі. Лиш декілька можуть похвалитися власними продуктами.
«Франківськ — місто немаленьке і айтішників тут чимраз більше, — говорить Іван. — Є ризик, що років за 5-6 аутсорсинг звідси піде, тож потрібно розвивати продукти і стартапи, щоб інтелект працював тут на себе. Можна працювати не лише підрядниками ІТ галузі для США та Європи, а й створювати власні продукти, мати найвищу додану вартість».
Здавалося б, програмування в Україні лише набирає обертів. Та виявляється, галузь уже активно працює. І не лише на себе.
