Вулиця Шевченка: Кобзар би плакав

Уже третій рік в Івано-Франківську ремонтують вулицю Шевченка. Точніше – її половину. Планували закінчити до кінця 2012 року, потім – до Дня міста 2013-го, далі до Дня незалежності, згодом – до Шевченківських днів цього року. Тепер є нова дата – 7 травня року 2014-го (знову День міста).

Минулоріч міський голова Віктор Анушкевичус аж так розізлився на казначейство (бо не пропускало платіжки), що пообіцяв: на покладання квітів до пам’ятника Кобзареві працівники цієї установи підуть у голові колони. Вулицю не доробили, квіти покладали без казначейства.

Весна прийшла, можна продовжувати роботи. Чому ж далі нічого не роблять? Як каже директор департаменту комунального господарства, транспорту і зв’язку Михайло Смушак, наразі більшість робіт завершені. «Залишилося викласти одну третину плитки (дві третини вже поставили) та встановити три світильники із 26, – говорить Смушак. – Крім цього, треба засипати клумби землею, викорчувати два пні й посадити приблизно 20 дерев».

Плитку беруть у Львові, фірма «Магік». Зараз її не викладають, бо нема в наявності. А нема, тому що компанія «Ніка», яка виг­рала тендер на роботи, не має обігових кош­тів, щоб заплатити за плитку. Це попри те, що місто з боргами розрахувалося й нічого «Ніці» не винне.

«Загалом ми заплатили за роботи приблизно 5 млн. грн. – говорить він. – Це 2,3 млн. грн. із держбюджету та 3,3 млн. – з обласного. А от із міського поки що навіть копійки не витратили. Думаю, щоб закінчити дорогу, треба до 1,5 млн. грн.».

Фірма «Ніка» виграла тендер на 12,8 млн. грн. Проте тоді мова йшла про цілу вулицю Шевченка та гроші з держбюджету. Але потім вулицю поділили на два шматки й нині ремонтують тільки ділянку від Гординського до парку. А от від Січових стрільців до Гординського – взагалі невідомо, коли візьмуться. Ремонт тої частини коштує 5,4 млн. грн.

Як акцентує комунальник, основна причина того, що вулиця не зроблена, – навіть не в казначействі, як переконував міський голова, а в недосконалому тендерному законодавстві. Адже, згідно з ним, фірма, яка не має досвіду, працівників і достатньої кількості обігових коштів, може собі дозволити подаватися на тендер і вигравати його. А в результаті? «Якби це робило підприємство, яке має чим, то робота була б закінчена вже давно», – стверджує Михайло Смушак.

Нагадаємо, що у тендері, який відбувався майже два роки тому, друге місце посіло підприємство «Екстім». Вони програли через вищу ціну – 14,7 млн. грн., а досвід чи потужності до уваги ніхто не брав.

За словами Смушака, зараз місто знайш­ло вихід із ситуації. До роботи долучать КП ДРЕУ. Наразі тривають переговори про те, що ДРЕУ піде до «Ніки» в субпідряд. «Наше комунальне підприємство – краще, – переконує Смушак. – На них можна вплинути, вони мають різні джерела фінансування, тому можуть перекривати одне іншим».

Отже, якщо все піде добре, то світильники й плитку поставлять до Дня міста. Далі лише облагороджуватимуть. Треба буде ще поставити загороджувальні стовпчики (боларди) від проїзду машин, адже у вихідні та святкові дні вулиця буде пішохідною. У будні боларди просто опускатимуть.

Крім того, треба ще розбити квітники, поставити лавочки, встановити ковальські скульп­тури, виготовлені на минулому Дні міста.

«Я отримав «Ніку» у спадок, – підсумовує Смушак. – Бо якби я той тендер проводив, то такої фірми б не було. Усвідомлюю, що, напевно, зробив помилку. Коли прийшов у департамент, то треба було розривати з ними договір. Але я думав про те, що потрібно освоювати кошти. Тепер бачу: якби тоді це зробили, то вже і тендер провели б, і кошти освоїли».