Волонтери з ГО «Громадська ініціатива Галичини» підписали згоду на посмертне донорство

Волонтери з франківської ГО «Громадська ініціатива Галичини» учора, 17 травня, всім колективом підписали згоду на посмертне донорство.

Про це повідомляється на сторінці ОКЛ, пише Репортер.

Франківськ – місто свідомих, небайдужих і проактивних людей, для яких інвестувати у здоров’я спільноти власним прикладом – це про розуміння цінності життя. І ми маємо тому підтвердження.

Вчора до трансплант-координатора обласної клінічної лікарні на консультацію-роз’яснення та написання заяви про згоду на посмертний забір органів прийшли волонтери ГО “Громадська ініціатива Галичини” одразу всім колективом. Кажуть, звикли багато справ робити гуртом.

Крім того, стежать за розвитком трансплантології, зокрема, на місцевому рівні, то вирішили, що настав час зробити і свій внесок у цю добру справу. І що головне – звільнити своїх родичів від прийняття непростого рішення щодо вилучення органів посмертно.

Голова організації Леся Качурова каже, що пересторог щодо рішення не мала. Лише розуміння, що чиєсь життя буде врятоване. Це, каже, неабияк надихає. Волонтерка організації та координаторка платформи ДонорUA Людмила Лінник додає, що йдеться не про одне врятоване життя, а можливо, навіть одразу про кілька, оскільки вона дає згоду на вилучення всіх органів, якщо вони будуть придатні до того, аби прижитися в іншому тілі…

Я ознайомилася з усіма документами й постановами, радію, що можу сьогодні зробити цей свідомий крок і мої рідні про це знатимуть”– каже Людмила.

Радить не вагатися усім, хто ще має сумніви, бо підстав для цього немає окрім, як подарувати комусь найцінніше – життя.

За словами трансплант-координаторки Лілії Шеваги, прижиттєву заяву про донорство можна скасувати, якщо людина згодом змінить своє рішення. Жодних медичних обстежень потенційним донорам наразі не проводять. А от розширення цієї бази Україна сьогодні дуже потребує.

Від команди трансплант-координаторів та колективу лікарні дякуємо за такий гостьовий візит та приклад свідомого вибору – продовжити життя тим, хто чекає на диво.

Читайте: Це не про смерть, це – про життя. Як на Франківщині попри війну проводять трансплантації органів