Відомий в Україні науковець, кандидат філософських наук, доцент Східноукраїнського національного університету (Луганськ) Володимир Сабадуха багато років займається українською національною ідеєю. Таким на окупованих територіях, звісно, не раді. Тож нині він у Франківську. Про різницю між Галичиною і Донбасом, причини сепаратизму та майбутні вибори — у нашій розмові.
Пане Володимире, чому саме Франківськ?
У мене давні зв’язки з вашим містом. Ще у 2011 році тут знайшлися люди, які видали мою книжку «Українська національна ідея та концепція особистісного буття». Потім приїжджав сюди на конференції, цього року, 1 липня, теж була одна з таких. Тоді якраз почалися активні події в Луганську, тож я залишився тут. Дружина і донька приїхали трошки раніше, знайшлися добрі люди, які їх прихистили.
Чим тут займаєтеся?
Як завжди — філософією, соціологією. Викладаю в університеті нафти і газу, трохи в медичному.
У порівнянні — наше місто, ваше місто…
Різниця відчувається. Місто інше, тут є певні традиції, яких немає, на жаль, у нас. Але головне — люди. Тут, у Галичині ще залишилася шляхетність, порядність. І не лише, як певне гасло, а як реальність — життєва, суспільна, духовна.
У пересічних людей ви це бачите?
Можу навести приклад. Був я в медуніверситеті, там у мене зустріч на 20:00, а тоді була лиш половина п’ятої. Жінка-вахтер сказала мені, що вона працює до п’ятої, але я якось то пропустив. Попросився у клас, сиджу. А вже о сьомій вона заходить і сідає біля мене. І тільки тут до мене дійшло: вона чекала дві години, лиш щоб мене не потривожити…
У вашому рідному університеті нині як справи?
— Погані, університет поділився навпіл — частина викладачів залишилася вірними Україні, а частина створила новий університет і перейшла на сторону ЛНР. Це характерно і для інших луганських вишів, а в сільгоспуніверситеті перейшли практично всі.
А як працюють проукраїнські викладачі?
Університет мав філії в інших містах області, туди переїхала адміністрація, ректорат. Через інформаційні технології налагоджений зв’язок зі студентами, намагаємося працювати.
Причини сепаратизму з яких лише точок зору не намагаються пояснити. Ви що можете сказати?
Однозначної відповіді тут немає. Думаю, Донбас відчув, що він не вписується в новий простір — український, європейський. Тобто вони не здатні, як я кажу, бути суб’єктами діяльності. Нове життя вимагає, щоб людина була активна, а Донбас виявився не здатним бути активним, мобільним, перекваліфікуватися. Це раз. А по-друге, зіграла роль певна моральна здеградованість. Комуністична ідея, ті лідери, які все будували на брехні. Донбас свого часу проголосував за Януковича, зрозуміло, що це була аморальна позиція і за цю позицію треба було розплачуватися. Але нині розплачується не лише Донбас, а вся Україна.
Попереду вибори до парламенту. На вашу думку, за якими критеріями треба обирати кандидатів?
Треба обирати особистостей. Є три рівні розвитку людини. Залежна людина або раб нерозвинених власних потреб і середовища. Посередня людина або як її ще називали в історії філософії «хам, холуй, антихрист» — людина вигоди. І третій — це особистість, той, що спонукається інтересами цілого, інтересами іншої людини. Є ще, звісно, четвертий, але це вже від Бога — геній.
Як визначити, хто є хто?
Критерій перший і найпростіший — покажи мені продукти своєї попередньої діяльності. Вони однозначно говорять — хто є хто. Дуже багато з кандидатів і чинних депутатів не можуть показати цього, бо вони пов’язані з якимись економічними чи політичними махінаціями. В цьому критерії нема нічого нового, він відомий ще з Євангелія — «по плодах їх впізнаєте їх». Але чомусь люди не хочуть звертати увагу на результати, а дивляться на якісь програми, обіцянки. І ще один критерій — а чим спонукається той чи інший кандидат? Чи багато з них можуть відповісти на це питання? А правильна відповідь проста — я спонукаюся вашими інтересами.
І бачите в нас таких кандидатів?
Минулого тижня був на зустрічі виборців з Петром Шкутяком. Думаю, знайшов те, що шукав. Це людина, яка уже має певне політичне минуле, яка пішла воювати в АТО, ризикувала життям, залишивши вдома малих дітей. Це однозначно говорить про те, що людина спонукається інтересам суспільства. Це привернуло мене й переконує, що він здатен захищати наші з вами інтереси.
Як гадаєте, є шанс, що ці вибори щось змінять?
Дуже сподіваюся. Думаю, цей патріотичний духовний підйом сильно вплине і нова Рада буде якісно іншою. Якщо цього не станеться, це стане остаточною деградацією України.
