Минулого тижня Верховна Рада повернула одинадцятирічну систему освіти та зробила дошкільну освіту обов’язковою. І якщо про перше нововведення говорилося багато і довго, то друге стало несподіванкою як для батьків, так і для освітян. На словах звучить гарно – всі діти з п’ятирічного віку мають бути задіяні у системі дошкільної освіти. А як же воно виглядатиме на практиці?
Усім нема
Можливо, більшість батьків і самі були б не проти, аби їхні діти відвідували садочки. Та проблема відома кожному, хто має чи колись мав удома дошкільнятко. Якщо у містах батьки жаліються на брак місць, то існують села, де батьки скаржаться на брак садочків.
Аби знайти таке село, далеко ходити не треба. Для прикладу, Чукалівка Тисменицького району. Сільський голова Ігор Гаврилів розповідає, що їхні діти ходять у садочки Івано-Франківська. Батьки самі знаходять способи, як доставляти туди дитину – хто машиною, хто маршруткою. «На будівництво власного садка земля уже виділена, тільки от коштів нема», – каже Гаврилів.
Аналогічна ситуація у Старих Кривотулах і Красилівці цього ж району. Ці два села належать до однієї сільради, садочок також відсутній. «Він був колись, але приміщення визнали непридатним і зруйнували, – каже сільський голова Володимир Назарук. – Діти ходять у садок до Отинії. Вже навіть дійшли до того, що веземо у садочок Тлумацького району. Я своїх обох по п’ять років відвозив». Назарук також хоче збудувати садок, але поки що це тільки плани.
Такі села без садочків на Прикарпатті не є рідкістю. «Відсоток дітей, які задіяні у системі дошкільної освіти, у нашій області нижчий, ніж по Україні, – 52 % проти всеукраїнських 5 3 %, – говорить Зінаїда Болюк, начальник обласного управління освіти і науки. – При чому, 74 % у містах і 34 % по селах».
Знайти інше
У Івано-Франківську проблем з браком місць для п’ятирічок у садках виникнути не повинно. Принаймні, так запевняє начальник міського управління освіти Михайло Верес. «Сьогодні 78 % дітей дошкільного віку нашого міста ходять у дошкільні заклади, – каже він. – Минулого року 95 % дітей, які пішли у перший клас, не менше, ніж рік до того, ходили у садок. Цього року таких дітей буде 97 %. Ми працюємо вже так три роки – у першу чергу приймаємо у садки тих дітей, яким виповнилося п’ять років». Крім того, управління освіти найближчими роками чекає на будівництво ще декількох дитячих садочків.
Кількість дошкільних закладів щороку зростає і в області – так каже статистика управління освіти ОДА. Для прикладу, якщо у 2006 році садочків було 283, то у 2010‑му їх уже 331. Та робиться це не такими швидкими темпами, аби охопити всіх дітей. Тож потрібні інші варіанти.
По-перше, до числа тих малюків, які отримали дошкільну освіту, можна було зараховувати дітей, які відвідують групи при школах. «Якби їх враховували, то відсоток охоп-лення дітей дошкільною освітою у нас вже зараз би був 90, – каже Зінаїда Болюк. Але для цього потрібно оформляти цю групу як юридичну особу, наймати завідувачку, кадри і так далі».
Є й по‑друге. «У законі про дошкільну освіту прописано, що таку освіту дитина може отримувати і вдома. Для цього батьки можуть найняти дипломованого гувернера, але тут потрібна програма, на яку б вони орієнтувалися», – пояснює Болюк.
По-третє, варіанти з довозом дітей у садки інших міст, які зараз поширені, також потребують певного механізму регулювання – справа у грошах. «Для прикладу, якщо діти з якогось району ходять у дитячий садок міста, то сільська рада мала би віддавати місту кошти, які передбачені у її бюджеті на утримання цих дітей», – каже начальник управління освіти. Сьогодні ж ніхто нікому нічого не віддає.
Решту але
Та окрім браку закладів, існує ще чимало запитань. «Для мене, як адміністратора, тут є три основні виклики, – говорить Зінаїда Болюк. – Перший – це відсут-ність програм на навчання із п’ятирічного віку. Друге – відсут-ність методичного забезпечення і підручників. І третє – відсутність педагогічних кадрів. У нас у Прикарпатському університеті випускають фахівців з дошкільної освіти. Але їх на сьогодні ще явно бракує».
Тож в управлінні освіти ОДА поки що чекають на розроблену концепцію з Міносвіти. Начальник управління каже: «Думаю, міністерство знало, на що йде, і, можливо, ця «обов’язковість» почнеться з 2011 року, коли буде мобілізовано кошти – на кадри, заклади тощо».
Мама каже
Самі ж батьки до цього нововведення ставляться спокійно. Мати п’ятирічної Оксанки Олена – тільки «за». «Я вважаю, що дитина обов’язково має ходити у садок, – каже вона. – Адже там вона призвичаюється до товариства інших дітей, дізнається, що таке колектив. Тим більше, що вдома батьки нечасто мають можливість займатися з дитиною, як це роблять вихователі у садках: танцями, співами, малюванням і так далі. Думаю, що це піде дітям тільки на користь».
Мар’яна, мама чотирирічного сина, розказує: «Я сама цього року збираюся віддавати дитину у садочок. Виходжу на роботу. Тож мені якось все одно – обов’язково це чи ні. Думаю, садочки – оптимальний варіант. Як для дитини, так і для батьків».
А от молодий батько Микола вважає: якщо його малюк не ходитиме у садок, то не біда. «В мого сина є дві бабусі, які, дай їм волю, – не відходили б від дитини цілими днями, – сміється чоловік. – А якщо треба буде якусь довідку для школи, думаю, її просто можна буде купити. У кого і за скільки, поки що не відомо. Та щойно з’явиться попит, буде і пропозиція».
Comments are closed.