В останній день вересня в Україні почала діяти судова реформа, яку парламент ухвалив ще влітку. Так 2 червня там прийняли два документи – зміни до Конституції щодо правосуддя та новий закон про судоустрій і статус суддів. Реформа має добряче змінити судову гілку влади, вимести звідти корупціонерів і залити в систему свіжу чисту кров. Поки що це все лиш на папері, а у реальності судам катастрофічно бракує суддів.
Нова схема
Нова судова система виглядає так – місцеві суди, апеляційні суди і Верховний суд. Скасовується ціла низка судів, так званих вищих спеціалізованих: господарський, адміністративний, цивільних та кримінальних справ. Їхню роботу візьме на себе Верховний суд, на який теж чекає перезавантаження.
До отого найвищого Верховного суду входитимуть не більше 200 суддів. У ньому буде п’ять підрозділів – Велика палата й чотири касаційних суди: адміністративний, господарський, кримінальний, цивільний. До речі, створити усю цю структуру мають до 1 березня 2017-го, в бюджеті на це заклали близько мільярда гривень.
Плюс до того створять ще два нові суди. Вищий антикорупційний розглядатиме справи за поданням Національного антикорупційного бюро України. І тут є одна біда – для нього мають прийняти новий закон, а робота в тому напрямку поки що ніяк не просувається. Суд має запрацювати протягом 12 місяців з часу прийняття закону. Суддів туди мають набирати на відкритому конкурсі.
Так само через відритий конкурс мають обрати суддів і для ще одної установи – Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
До цих двох судів – антикорупційного та інтелектуального – українці зможуть звертатися напряму, оминаючи місцеві суди, а їхні рішення зможе переглядати тільки Верховний суд.
Таким собі арбітром над усіма буде Вища рада правосуддя. Саме вона має замінити Вищу раду юстиції. Рада правосуддя гратиме головну роль у судовій системі, вирішуючи питання призначення та звільнення суддів. Складатиметься вона з 21 судді, 10 з них обиратиме з’їзд суддів, по двоє – президент, парламент, з’їзд адвокатів, конференція прокурорів і з’їзд представників юридичних університетів. Голова Верховного суду входитиме туди за посадою. Бюджет Вищої ради правосуддя на 2017 рік – майже 133 млн грн. І тут знову біда – нема відповідного закону, тож працювати Вища рада не може.
А судді хто?
Чи не ключова мета реформи – залити у систему свіжу некорумповану кров. Більше у законі немає норми, що суддею вищої інстанції може стати лиш людина, яка вже працювала суддею.
Так, у ті суди, які будуть створені наново, суддів обиратимуть теж наново. На посаду у Верховному суді може претендувати науковець-правник або адвокат зі стажем роботи 10 років. У суді інтелектуальної власності – адвокат чи юрист зі стажем п’ять років. В антикорупційний суд – сім років.
На місцевому рівні в судах першої інстанції, до яких найчастіше й звертаються люди, розпочнеться переатестація. Перевірку проводитиме Вища кваліфікаційна комісія суддів.
Тепер щодо звільнення і призначення. Отже, як було раніше – суддю спочатку призначав на п’ять років Президент, а по завершенню цього терміну його безстроково (до досягнення 65 років) обирала Верховна Рада. Тепер же суддю одразу безстроково (до тих же 65 років) призначає Президент за поданням Вищої ради правосуддя, якої ще нема.
Жорсткішим буде й контроль за тими, хто носить мантію. Найвідчутнішою зміною є часткове скасування суддівської недоторканності. Якщо до цього жодного суддю не могли затримати навіть на місці злочину, допоки Верховна Рада не дасть згоди, то тепер у разі затримання судді під час або одразу після вчинення тяжкого злочину ніякої згоди взагалі не потрібно. В інших випадках згоду даватиме Вища рада правосуддя.
Закон також зобов’язує суддів кожного року подавати, окрім декларації про доходи, ще й декларації родинних зв’язків. А однією з нових підстав для звільнення судді є відмова довести законність джерел походження майна.
Разом з таким батогом суддям обіцяють дуже непоганий пряник – зарплати. Судді місцевих суддів отримуватимуть 30 мінімальних зарплат, якщо рахувати мінімалку станом на кінець 2016, то це 46,5 тис грн. Судді апеляційного та вищого спеціалізованого судів – 50 мінімалок, 77,5 тис грн. Судді Верховного суду – 75 мінімалок, 116,2 тис грн.
Підвищуватимуть не одразу, а поступово. У Верховному суді такі зарплати будуть вже з 1 січня. Місцеві судді з 1 січня стартують із платнею в 15 мінімалок. Кожного року збільшуватимуть на п’ять. Аналогічна ситуація з апеляційними судами. Вже з січня вони матимуть 25 мінімалок.
В очікуванні кадрів
Ні для кого не таємниця, аби не декларувати статки, а також отримати соцвиплати та пенсії й не проходити переатестацію, українські судді стали масово звільнятися. Так у вересні ВР звільнила 412 суддів, які написали заяви про відставку.
З іншого боку, в судах першої інстанції ситуація з браком суддів виникла ще й тому, що ВР просто не продовжувала повноваження тим, у кого завершився перший п’ятирічний термін.
Як каже прес-секретар франківського міського суду Михайло Савлюк, для такого міста, як Франківськ, у цьому суді мали б працювати 25 суддів.
«Але такого штату у нас ніколи не було, зазвичай 19-20, – каже він. – Зараз у штаті 20 суддів. Тих, в кого не завершилися повноваження, є 15. Але до весни їх залишиться вісім. У нас жоден суддя не пішов у відставку, просто вони не мають повноважень».
Перш за все це створює незручності для самих франківців, які вирішують питання у суді. На одного суддю припадає занадто багато справ, тому розгляд сильно затягується. Справи назбируються за принципом лавини, каже Савлюк, і якщо щось не зміниться, то та лавина може добряче накрити.
В апеляційному суді ситуація не така критична. Прес-секретар суду Людмила Безусова-Попович каже, що у них звільнилося тільки двоє суддів з цивільної палати і троє – з кримінальної.
«Ще були написані заяви на відставку, їх розглянула Вища рада юстиції, але Верховна Рада не встигла проголосувати, тому ці судді нині працюють, – пояснює вона. – Коли будуть далі розглядати їхні заяви, ми не знаємо, тому що ВР уже не має права звільняти суддів, а Вища рада правосуддя ще не створена».
