Навесні кожен, хто вважає себе господарем чи господинею, береться до прибирання своєї прибудинкової території вважаючи, що вершиною весняного благоустрою є побілка дерев, бордюрів, клумб та стовпів.
Чому люди це роблять? Ботанічний сад Національного лісотехнічного університету України пропонує розглянути основні міфи.
Міф №1. Це ознака порядку.
Порядок таким чином наводили у Радянській армії. Солдатів треба було чимось зайняти, щоб не повбивали один одного від нудьги. Відтак вони постійно білили бордюри, фарбували траву, замітали не віниками чи мітлами, а металевими ломами, копали «звідси та до обіду» та виконували безліч іншої непотрібної роботи.
Міф №2. Це гарно.
У більшості випадків білять бордюри, які перебувають в дуже плачевному стані – похилені, надщерблені, поламані, частково відсутні. Але річ у тому, що коли їх побілити, всі недоліки стають ще більш помітнішими і це виглядає жахливо. А після першого дощу, вапно з бордюрів, дерев та всього іншого змиває вода і все це тече вулицями, утворюючи біле вапняне болото. Яка в цьому краса?
Міф №3. Це захищає дерева
Вапно має агресивну дію на дерево. При великій концентрації вапно може завдати опіків і пошкодити кору, після чого дерева часто хворіють. Білити вапном можна лише плодові дерева в садах і лише з дотриманням низки чітких вимог, інакше шкоди буде більше, ніж користі. Хто переживає за стан дерев у місті, може обробляти їх спеціальним розчином від паразитів.
Міф №4. Це безпека
Жодного зв’язку із безпекою дорожнього руху ця звичка не має. Якщо перечитати тексти чинних Державних будівельних норм та Правил дорожнього руху, то там є все про дорожню розмітку, але жодного слова про необхідність побілки бордюрів.
Міф №5. Це створює атмосферу свята
Атмосферу свята в місті створюють квіти, зелень, газони, доглянуті алеї та доріжки, щасливі усміхнені люди, які гуляють рівними чистими тротуарами. А не побиті надщерблені бордюри, стовпи, які зверху покрили товстим шаром вапна. Симулювання благоустрою замість реальної роботи не приносить місту жодної користі і не створює святкову атмосферу. Це банальне окозамилювання та імітація бурхливої діяльності.
Міф №6. Так робили наші предки.
Наші предки проживали в хатках-мазанках, які були досить недовговічним житлом із саморобних матеріалів. Природньо, що таке житло після суворої зими потребувало відновлення, інакше його стан швидко ставав аварійним. Тому щовесни вони замазували тріщини, підмазували цоколь та забілювали то все, адже не мали спеціальних розчинів та водостійких фарб для обробки фасадів, відтак брали підручні матеріали. Але нічого спільного з сучасною побілкою бордюрів ці історичні факти не мають.
Міф №7. Це необхідно, бо такі правила.
Таких правил немає. Навпаки, ще з 2006 року у населених пунктах України забороняється білити вапном декоративні дерева і малі архітектурні форми.
Вказана заборона міститься у пункті 9.1.17 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105 — «Забороняється білити вапном декоративні дерева і малі архітектурні форми.»
Отже, при виявленні фактів побілки вапном в містах, ініціаторів таких дій слід притягати до адміністративної відповідальності та змушувати за свій кошт привести елементи благоустрою до попереднього стану.
І насамкінець. На таку безглузду річ щороку витрачаються величезні кошти, адже це чиясь праця та матеріали. Якби всі ці гроші скерували на висаджування нових дерев, догляд за зеленими насадженнями та інші корисні і потрібні речі, наші міста було б не впізнати.
Comments are closed.