Черговий дзвінок у редакцію. Чоловік з відчутним обуренням в голосі розповідає про те, як чемно намагався хоч кудись здати згорілу енергозберігаючу лампу: «Та бо в смітник не можна, правда?!». Не знайшов.
Плюс ще старий монітор, або телевізор, або холодильник – куди?«Репортер» пішов шукати…
«Не здав – не отримав»
Батарейки, люмінесцентні лампи, комп’ютери, холодильники, телевізори – все колись виходить з ладу. А далі їх треба кудись дівати. Звісно, можна, поставити на балкон (у кого ще є місце), у підвал або відвезти на дачу. Та частіше люди просто кидають це все у смітник і таким чином шкодять – довкіллю, місту, собі.
Еколог Володимир Красноштанов розповідає, що у нас є лише один полігон, який не мав би впливати на підземні водоносні горизонти, бо викопаний в глині, яка не пропускає воду. Це сміттєзвалище в селі Рибному. Решта полігонів – екологічно шкідливі.
«Ми по суті перевозимо сміття з точки А – місто, в точку Б – за місто, – каже Красноштанов. – А там є луги, кислоти, важкі метали. Є батарейки, які містять кадмій, цинк. І всі ці важкі метали не знищуються, а просто переходять у підземні водоносні горизонти, а далі розповсюджуються по всій території. І не виключено, що вони можуть потрапити, наприклад, у криницю».
В чому їх небезпека? Такою водою людина не отруїться – там мала концентрація, однак важкі метали мають властивість накопичуватися в організмі.
«Це відкладається в різних органах, може постраждати печінка, є речовини, від яких може вражатися мозок, – говорить еколог. – Крім того, важкі метали канцерогенні, і ми не знаємо, де той спусковий гачок, який може призвести до захворювання».
Каже, дуже непокоїть зона Лисецького полігону. Бо свого часу брав там проби води зі струмка і результати невтішні.
«Знайшов у воді важкі метали, якраз ті, які властиві військовій діяльності, – говорить він. – Але ж у струмок вони потрапляють з ґрунту, з дощовими водами – в річки. На жаль, над цим мало хто замислюється».
Боротися з проблемою можна, впевнений Красноштанов.
«Треба встановити, що тобі продадуть батарейки лише в тому випадку, якщо ти здаєш старі. А якщо ні, то плати за ці батарейки дорожче, – говорить еколог. – Але це треба робити на державному рівні, на рівні Мінекології. А в ідеалі взагалі – не здав, не отримав».
За відходи треба платити
Віктор Василишин – підприємець, власник ТОВ «Ласла», займається збором та утилізацією особливо небезпечних побутових відходів. Приймає все: люмінесцентні лампи, термометри, акумулятори, хімреактиви, комп’ютери, телефони, електрочайники, телевізори, холодильники. Загалом – 68 позицій.
«Ми переважно працюємо з підприємствами – це лікарні, гіпермаркети. Вони звозять нам лампочки, шприци, відпрацьовані системи, – розповідає Василишин. – Наприклад, взяти «Метро», «555», то вони нам привозять десь 300-400 ламп раз на рік. Отак усе те збираємо, а потім веземо на утилізацію».
Переробляють небезпечні побутові відходи на Дніпропетровщині. Підприємець розповідає, що з 15 тисяч ламп виходить 2,8 кг ртуті.
Та щоб здати відпрацьовані прилади, підприємства мусять платити. За кожну річ є своя ціна. Наприклад, одна люмінесцентна лампа обійдеться у 4 грн., термометр – 60 грн., клавіатура – 20, системний блок – 60 грн., сканер, принтер, пилосос, мікрохвильовка – 100 грн., холодильник – 200, а кондиціонер – 300.
Не здавати їм не виходить, каже Василишин, адже підприємства перевіряє екологічна інспекція, і за кожну викинуту лампу – штраф 800 грн. За його словами, часто звертаються і прості мешканці міста.
«Бабці приходять, приносять лампи, але хочуть, щоб за це я їм дав гроші, а як я дам, ми ж за утилізацію платимо! Ну, нехай, візьму, а потім що – платити свої гроші? – говорить підприємець. – За нормами має бути так: де люди купують, туди і треба ті лампи здавати. Тим більше, в ціну лампи вже входять гроші на утилізацію. Але в нас це чомусь не дуже хочуть робити».
Отже, хочеш здати шкідливий непотріб – плати.
Проекти без грошей
Минулого року в управлінні економіки виконавчого комітету міськради розпочали проект організації збору небезпечних відходів у процесі сортування ТПВ (твердих побутових відходів). Проект передбачає створення додаткових пунктів збору ламп і батарейок у супермаркетах і великих офісних центрах. Але кошти на це так і не виділили.
«Обіцяють дати гроші з державного бюджету, з фонду регіонального розвитку, – каже начальник департаменту комунального господарства, транспорту і зв’язку міськвиконкому Михайло Смушак. – Питання актуальне, бо якщо люди не мають куди подіти, то викидають у смітники».
Хоча, за словами Смушака, у Франківську є місця, куди можна здати шкідливий непотріб. Тримайте перелік:
• «Корона-Захід» (вул. Петлюри, 5), магазин «Husky Sport» (вул. Василіянок, 68), обласний театр ляльок (вул. Січових Стрільців, 27А) – тут можна безкоштовно здати відпрацьовані батарейки.
• «Вторкольормет» (вул. Хриплинська, 41А) – приймають монітори та акумулятори.
• «Ласла» (вул. Максимовича, 11) – тут, як написано вище, беруть майже все, але їм треба платити.
Більшість мешканців цього не знає. Багато з них і знати не хоче, бо, виглядає, що того не дуже хоче держава.
