Усіх нас замучили затори в місті та побічні ефекти, які вони створюють. У цьому тексті – спроба проаналізувати та створити пропозицію рішень для міста навколо спільної проблеми. Методи радикальні, може здаватися, що віддаю «все пішоходам», пише франківський громадський активіст Володимир Радевич у Репортері.
Це не комплексна стратегія, а лише думки автора, пропозиції, розраховані на всі групи населення, з акцентом на доступності.
Вихідні дані Івано-Франківська
Місто, яке рухається «по колу», де центр пропускає через себе весь трафік. Вузькі вулиці, багато «вузьких місць»: міст на Пасічну, переїзд під залізницею, інше. Низька пріоритетність логістики у політиці міста. Зупинений розвиток дешевої велосипедної мережі. Велика частка незручного громадського транспорту. Слабка можливість використання мультимодальності (зміна видів транспорту на своєму маршруті). Неправильний розвиток житлової та комерційної забудови у бік «дешевих» напрямків з перетинами «вузьких місць». Заморожені або невпорядковані ремонтні роботи. Проблема з парковками, але місто – суцільна парковка, інше.
Вихідні дані мешканців міста
Низька культура поводження у громадському транспорті. Масове використання приватних автомобілів за формулою «одна людина – одне авто»: а це близько 90% усіх автівок у заторах. Низька культура поведінки водіїв на дорозі. Відсутність розуміння мультимодальності й використання міста за транспортною пірамідою руху. Обовʼязкове бажання водіїв підʼїхати від дверей до дверей (і бажано, там же стояти пів дня). Низький рівень використання альтернативного транспорту і його регулювання: велосипеди, самокати, інше.
Проблематика
Запиленість, задимленість, загазованість, шум, високий ризик для життя та здоровʼя людей. Втрата форми міста через «місто-парковку». Повільна логістика людей і товарів, великі економічні та часові витрати, ризики додаткового навантаження на екстрені служби.
І це все у тиловому Франківську в контексті війни. Місто стає агресивним (не інклюзивним) середовищем для людей, які повертаються з війни – як з фізичними, так і з психологічними травмами.
В результаті маємо Івано-Франківськ – нездорове місто вже багато років, не готове й не призначене до насичення.
Воно вже не зручне для всіх, не лише для водіїв. Бо пішоходи – а також: велосипедисти, батьки з візками, люди з інвалідністю, яким і так дуже складно пересуватись – дихають викидами авто, втирають з обличчя пил чи багнюку, що підіймають вантажівки чи авто, які порушують швидкісні режими. Адже пішоходи перебувають занадто близько до авто, що стоять у заторах чи розганяються.
Франківськ став агресивним до своїх мешканців – і водіїв, і пішоходів.
Рішення
Вибачте, але варіанту з розширенням доріг – нема й не буде. Його не може бути в місті майбутнього. Таке рішення може бути лише у Франківську, який ми хочемо добити і втратити.
Розширення доріг не покращить ситуацію з заторами. Автомобілі швидко займуть додатковий простір. Згідно з фундаментальним законом про перевантаження доріг, нові смуги руху та нові дороги сприяють появі нових автівок на них. Тому інтенсивність трафіку залишається незмінною. Це доводять світові дослідження.
Рішення ми знаходимо у здорових моделях, вирішуючи одне за одним питання з нашої проблематики, або перетворюючи проблему на нашу силу.
Наприклад, вузькі вулиці – це проблема, коли там є автомобілі. Але коли вони перетворені на гібридний простір, де перевага віддана пішоходам, громадському транспорту, вело та доставці – це простір переваг.
Тому, вважаю, Франківську потрібно:
Більше закритих від авто вулиць. Майже весь центр від Північного Бульвару до Січових стрільців, а також від Бельведерської до Франка бачу гібридним з пріоритетністю за транспортною пірамідою.
Платний в’їзд у місто, наприклад, для доставок та автомобілей за формулою «одна людина – одне авто».
Тотальне знищення швидкісних режимів до 30 км/год. До речі, насправді це зробить наше місто швидшим і вріже велику частину заторів.
І не потрібно переживати за екстрені служби. В разі потреби вони їздять і по стометрівці, і біля ратуші. Навпаки, вони отримуватимуть швидший доступ до точок призначення.
Чому рішення таке?
Бо Франківськ – рівне місто. Ми давно жартуємо, що воно рівніше за Рівне, що стосується горбів, підйомів і спусків. Середній радіус від центру до крайньої точки, яку може долати людина у щоденних потребах, – 5 км.
Найефективнішим (економічно, екологічно, швидкістю) транспортом у різних відстанях для міста є:
- 1-3 км – пішки;
- 2-5 км – громадський транспорт, вело, самокати чи інший індивідуальний транспорт;
- 4-7 км – таксі, громадський транспорт, вело, приватне авто.
Перепрошую за радикальність, але, вважаю, що іншого виходу в нас нема.
Автор: Володимир Радевич
Читайте: То «Дністер», то «Трембіта». Які пам’ятки втратив Франківськ за останні роки
Comments are closed.