Соціум Статті Фото

Пологи в час війни. Як у Франківському ОПЦ народжують під повітряні тривоги (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Пологи і в мирний час є одним із найбільш бентежних моментів. Нині ж навіть у відносно безпечному Франківську жінки змушені народжувати під час сирен, а немовлята з перших днів життя проводять тривожні години в укритті. Поклеєні скотчем вікна і стоси мішків з піском на нижньому поверсі пологового справляють гнітюче враження. Проходячи повз, мимоволі відчуваєш тривоги й страхи жінок, які в цей час перебувають в пологовому, піклуючись про нове життя. 

З початку повномасштабного вторгнення в Івано-Франківському ОПЦ народилося 345 малюків. Напередодні дня матері Репортер поспілкувався з персоналом та породіллями про те, які вони – пологи в час війни.

Новини Івано-франківська

Не стандартне укриття

На шляху до ОПЦ застає чергова повітряна тривога. Добігаємо до пологового вже під звуки сирен. Звично на час тривоги двері приймального замикають. Заходимо разом із медпрацівницями, що якраз привезли аналізи до лабораторії. «Тривога тривогою, а аналізи ніде не ділися», – каже одна з жінок.

На приймальному покої зустрічає заступниця медичного директора зі стаціонарної допомоги Івано-Франківського ОПЦ Ірина Мегедин. Веде одразу в укриття, яке облаштували в підвальних приміщеннях корпусу.

Самі розумієте, ремонти не було коли тут робити. Облаштували підвал буквально за пару днів. Де можна було щось розставити, то розставили. Це не стандартне укриття на воєнний час. Але стіни товсті, тут безпечно, – говорить Ірина Мегедин. 

Проходимо коридором, де на лавках сидить персонал. Далі – кімната для вагітних і велика палата для жінок, які вже народили, поряд облаштована кімната для пологів.

В кімнаті, де перечікують тривогу мами з новонародженими дітьми, найбільш людно, але тихо і затишно, наскільки це можливо в таких умовах. З кількома жінками сидять їхні чоловіки. На підлозі гуде обігрівач, діти тихенько сплять – хто в ліжечках, хто на руках. Під стіною на столику печиво і чайник, попри стіну – баклажки з водою.

Під час повітряної тривоги жінок з малюками не фотографували. Повернулися ще раз після відбою у вже порожнє укриття
Читайте також: І освітити, і приготувати. Як у Франківську жінки роблять окопні свічки для фронту (ФОТО)

Далі Ірина Мегедин веде через цю кімнату і коридори в облаштовані на час повітряних тривог операційну та окремі палати. В такій операційній, каже, є все необхідне. Інструмент – стерилізований, під руками є всі медикаменти, одноразовий матеріал, обладнання для анестезіологів і хірургів.

Ми знаходимося в нестандартних умовах акушерського стаціонару. Тут – операційна, далі – дві палати. Вони облаштовані на випадок неперадбачених обставин під час повітряної тривоги – пологів, необхідної операції за показами з боку матері чи дитини, – каже Мегедин. – В палатах є ліжка, одноразовий одяг для чергової зміни, чайник, печиво, напій, вода – все, що потрібно на довгий час. В палатах ми можемо розмістити жінок після пологів чи операції. За весь час були лише одні пологи в укритті. Мама і дитинка вже виписані додому.

В цій кімнаті для пологів довелося народжувати лише одній жінці. За неї вболівали всім бомбосховищем

Якщо сирена лунає, то в пологах вже сюди жінку не переводимо, переміщаємо подалі від вікон і приймаємо пологи на поверсі в коридорі, де є захист двох стін. Також в цьому підвальному приміщенні є кухня. Ми можемо тут же видати жінкам обід, вечерю. І одного разу вечерю видавали таки в укритті під час повітряної тривоги.

Операційна в укритті облаштована на випадок екстрених ситуацій. Поряд – окремі післяопераційна і післяпологова кімнати
Діти плачуть, мами народжують 

З 24 лютого в ОПЦ відбулося 345 пологів, з них 110 випадків пологів – у жінок, що приїхали до Франківська, рятуючись від війни. В ОПЦ зазначають, що з початком війни, хлопчиків народжується більше.

Лікарка акушерка-гінекологиня Івано-Франківського ОПЦ Наталія Кітраль приймала ті єдині пологи в укритті під час повітряної тривоги. Розповідає, що цей досвід виявився зворушливим не лише для матері й персоналу, а й для всіх, хто перебував в укритті, адже жінки мимоволі чули усе, що відбувалося. Вони всі автоматично брали участь в пологах і хвилювалися за жінку, яка народжує.

Це не звична робота, робота в інших умовах. Хоча приміщення для пологів є  меншим, воно – пристосоване, там є все необхідне, – говорить Наталія Кітраль. – Жінка, яка народжувала у бомбосховищі, була напрочуд розсудливою, взяла себе в руки і пологи гарно пройшли. Чоловік вийшов на коридор, дуже переживав і постійно заглядав, як все відбувається. Народився хлопчик. Всі задоволені.

Ми адаптувалися до такого, але повністю це не можливо – тривога залишається постійно за всіх, хто тут, за наших рідних, які далеко. Ми тримаємося на свому місці, працюємо.

У загальній кімнаті для породіль з дітьми є ліжка для жінок і ліжечка для малюків

Однією із очевидиць пологів в укритті стала Марина, яка лежала на той час в ОПЦ в очікуванні власних пологів. Жінка родом із Полтави, але нині мешкає в Коломиї. Днями її прооперували, у Марини народився син. 

Читайте також: Собаки-детектори. Як у Франківську готують чотирилапих спеців (ФОТО)

За чотири дні на збереженні жінка теж встигла набігатися в укриття. Каже, умови там нормальні, але від тривоги не рятує нічого.

Більше переживаєш за дитину, за себе вже й не думаєш, – говорить Марина. – Такий час зараз. Дивишся на вулицю – всі ходять, відпочивають, навіть під час тривоги. А тут тебе виводять в укриття. Діти плачуть, мами народжують. Багато діток маленьких, хтось кричить, є вагітні, є вже породіллі, а поряд ще хтось народжує. І все в одному приміщенні. Це дуже стресово, особливо коли ще не народила. Днями жінка народжувала у нас на поверсі, її не спускали в укриття, бо вже не було на це часу.

Чоловік Марини, як і сама жінка, військовий. Каже, якраз був в дорозі, коли жінці робили операцію. Задля їх безпеки, його імені не називаємо.

Я розраховував на інший час, а прооперували на годину швидше. Приїхав і за 15 хв її вже вивезли з операційної, – говорить чоловік Марини. – Коли ми разом – то ми є сила. Та й коли я сам все бачу, то розумію, що коїться і з дружиною, і з дитинкою. Так спокійніше.

У пологовому повернули партнерські пологи, які в час пандемії коронавірусу були скасовані. Також в ОПЦ запевняють, що через воєнний стан не обмежують відвідини чоловіків – допускають не лише в сімейні палати, а й у загальні.

Війна триває вже не перший день. Звичайно, якщо жінки – з чоловіками, то вони менше нервують, якщо самі, а таке теж трапляється, то вони більше стурбовані, хвилюються за себе, за своїх дітей, – говорить Наталія Кітраль. – Якщо пологи відбуваються під час повітряної тривоги, коли немає можливості йти в укриття, ми вивозимо жінку в безпечне місце, за правилом двох стін і там приймаємо пологи. Звичайно, жінки переживають за своїх дітей, за те, щоби все пройшло добре і не було ускладнень. Ми беремо на себе відповідальність і продовжуємо свою роботу.

В укриття біжать дружно

На час повітряних тривог персонал допомагає жінкам знести дітей в укриття. Також у післяпологовому відділенні дозволено перебувати родичам, зокрема чоловікам, аби ті допомагали жінкам. Породіллі мають напоготові тривожні сумки з теплим одягом для себе та дитини.

У бомбосховищі ми маємо все необхідне. Але просимо, аби мали на підхваті те, що треба їм особисто. Материнський інстинкт спрацьовує і навіть ті жінки, які скаржилися на болі, оперативно збираються, аби їм допомогли знести дитинку вниз, –  говорить Ольга Довганюк, лікарка акушерка-гінекологиня післяпологового відділення. – Ми говоримо, що дитина відчуває їхні переживання і жінки стараються брати себе в руки.

Бувало, що жінки, які переїхали до Франківська з зони бойових дій, поступали до ОПЦ з одним рюкзачком, в якому були лише документи. На такі випадки завдяки волонтерам в обласному пологовому є сформовані рюкзачки допомоги. Там –  халат, капці, спідня білизна для жінки, одяг для малюка. За потреби породіллям можуть надати речі особистої гігієни.

До теми:

Декларація – не проблема. Куди у Франківську переселенцям звертатися за меддопомогою

Тетяна народжувала сина якраз під час повітряної тривоги. Каже, сирена лунала вже під час потуг, тож перейти в бомбосховище не було можливості. Жінку перемістили подалі від вікна. Так і народжувала.

 Ми живемо в селі, там спокійніше. В місті – далеко не так. Під час кожної тривоги ми спускаємося в бомбосховище. І ми завжди напоготові – є складена сумка з усім необхідним для Захарчика на той випадок, якщо ми будемо там довго перебувати. Є дні, коли спокійно, а за ці два дні це вже четвертий раз, – говорить Тетяна. -Так співпадає, що ми тільки ляжемо спати, як лунає сирена, і треба йти підвал Тут і в мене, і в нього стрес. Але нам все гарно пояснюють, показують і стає трохи легше.

У післяпологових відділеннях з жінками працює психолог. На час воєнного стану цьому приділяють особливу увагу. Зокрема, жінки можуть поспілкуватися з психологом телефоном чи призначити зустріч – для консультацій є окремий кабінет.

На амбулаторному етапі в мене є молода жінка, яка з початку війни брала участь у воєнних діях. Переведена до нас з передової. У неї ще малий термін вагітності. На жаль, бувають панічні атаки, тому ми звернулися до психолога і стараємося над цим працювати, – каже Ольга Довганюк. – Ті мами, які вже відчули бомбардування, вони дуже переживають. Ті, хто на початку виїхав і у повній мірі цього не відчув, переживають трохи менше. Але материнський інстинкт спрацьовує – біжать вниз дружно, доглядають дітей. 

Породіль в час війни виписують якнайшвидше, зважаючи на стан жінки й дитини. За потреби контактують з ними телефоном і онлайн.

Авторка: Ольга Суровська 
Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні