Чи можна називати людину «особливою» і чому самокат на тротуарі – це небезпечна пастка для незрячого? У Франківську в ресурсному центрі ГО «СТАН» поговорили про доступність міста, людей з інвалідністю та розібрали типові помилки у взаємодії з людьми з інвалідністю.
Перевірити, чи коректно ви говорите про людей з інвалідністю, можна у«Довіднику безбар’єрності». Під час заходу учасники тестували свої знання у вікторині та закріплювали їх через обговорення, пише Репортер.
Слова мають значення
Координаторка проєкту Eva Ілона Орищенко пояснює, що вислови «людина з особливими потребами» або «особлива дитина» – хоч і вживають часто, не є некоректними. Правильно казати – «людина або дитина з інвалідністю». А замість «глуха, сліпа чи прикута до візка людина» – «людина із порушенням слуху, зору» та «людина, що користується кріслом колісним». До того ж, ті, хто користується кріслом колісним, насправді на ньому «ходять», а не «їздять».
Ще один важливий термін – жестова мова, тобто мова, якою користуються люди із порушенням слуху. Натомість «сурдопереклад» або «мова глухонімих» це – не коректні терміни, а «мова жестів» – набір невербальних знаків, які ми використовуємо у повсякденному житті.
Пастки та бар’єри
Під час тренінгу обговорили і теми доступності. Одна з проблем – самокати, які можуть нашкодити людям із порушенням зору, бо тактильна тростина проходить у порожнечу між асфальтом і дном самоката, і тоді не зрозуміло, що він там є.
У мене дитина з аутизмом і мені завжди цікаво побути на таких заходах, поспілкуватися з іншими людьми, почути їхню думку, їхній досвід. Дівчата дуже емоційні. Добре підготувалися, переживають цю тему, не байдужі, зацікавлені в розвитку питання, тому мені дуже сподобалося – говорить учасниця заходу Галина Коломієць.
Вона має педагогічну освіту та працює асистенткою вчителя – допомагає своєму сину на уроках, оскільки він має особливі освітні потреби. Галина Коломієць каже, часто незнайомі люди роблять її дитині зауваження за поведінку, бо з першого погляду не бачать, що він має інвалідність.
Коли дитина «співає»
По дитині не завжди можна зрозуміти, що вона відрізняється від інших, має підвищену або знижену чутливість чи особливості поведінки. Тож важливо бути більш терплячими до оточення.
Діти з аутизмом мають свої способи заспокоїти нервову систему:
- стіми – повторювані рухи, кроки або змахи руками.
- вокалізація – коли дитина співає, проговорює різні чи однакові слова, утворює повторювані звуки.
Дитина може плакати через сильний переляк або чутливість до світу, бо її нервова система відчуває набагато сильніше, ніж нервова система людини без нейровідмінності. Батьки кажуть, що присоромлення, зауваження або висміювання з боку чужих людей не допомагають, а роблять гірше.
Допоможуть додатки
Громадська організація «Говори!» впровадила для українців додаток TippyTalk, який дозволяє людям із порушеннями мовлення спілкувалися за допомогою карток. Картки можна додавати, виставляти у певній послідовності і таким чином складати речення. Саме з роботи над додатком почалася діяльність організації.
Для людей, які можуть друкувати і складати речення є додаток «Я кажу», він дозволяє писати і озвучувати свої думки людям, яким складно або неможливо говорити.
Інклюзивність і доступність – це дуже важливі теми. Ми хочемо приділяти їм увагу та залучати молодь із сіл Івано-Франківської громади. Мені було цікаво побачити, що відбувається у громадському секторі, які заходи проводяться. Але я очікувала, що буде значно більше людей, — говорить Мар’яна Циганин, начальниця відділу молодіжної політики Івано-Франківської міської ради.
Серед учасників розіграли свічку з написом «Прийняття іншості — іскра, що розпалює суспільні зміни» як символ світла та тепла. Отримала свічку студентка Херсонського державного університету Анна Стадник. Дівчина навчається за спеціальністю реабілітація та фізична терапія і планує працювати з людьми, в тому числі, з інвалідністю.
Читайте також: Спостереження за птахами і відпочинкові зони. Франківськ розвиватиме Німецьке озеро за співфінансування з ЄС
Авторка: Єлизавета Нечипуренко
