Колекція єдиного у світі Музею писанкового розпису поповнилась унікальними артефактами сучасності – п`ятьма «писанками», відлитими з переплавлених гільз від снарядів та набоїв.
Усі вони створені в рамках проєкту творчого об`єднання «Понад» з метою збору коштів на розвідувальні дрони, йдеться на сайті музею.
Кампанія тривала упродовж Великодніх свят 2023 року. Загалом створили 47 «писанок». З їх продажу зібрали понад 320 тис доларів. За ці гроші придбали два дрони-розвідники RQ-35 Heidrun.
Акція завершилася. Її повторювати не будуть. Тільки наш музей матиме ці писанки в експозиції, — сказала Суспільному Оксана Ясінська.
Дизайн кожного мініатюрного твору на основі давніх символів і орнаментів, традиційних для тимчасово окупованих територій Херсонщини, Запорізької області, Луганщини, Донеччини та Криму розробили п`ятеро митців: Оля Сало-Сліпенька, Марі Кінович, Роман Чізз, Сергій Мірчук та Рустем Скибін.
Писанку «Херсон» розробляла Оля Сало-Сліпенька. Для неї він став особливим, рідним і теплим, коли вона у 2020 році з чоловіком подорожувала півднем України. На «писанці» можна побачити рибку, пташку, шматочки кавуна, які стали символічними під час війни, — розповідає Оксана Ясінська.
Дизайн для писанки «Луганщина» розробляв художник Роман Чізз, який обрав восьмикутну зірку як символи сонця, і щит та меч як символ того, що Україна зараз захищається від загарбників.
Писанку «Донеччина» розробляв Сергій Мірчук. Ми бачимо восьмикутні зірки, а навколо — «безконечник», що символізує воду та безперервність життя. Також на писанках Донеччини майстри відображали квіти — гвоздики, тюльпани. У цій композиції художник подав спрощений, геометричний варіант гвоздики, який нагадує айдентику Збройних сил України, — пояснює Оксана Ясінська.
З її слів, для кримської «писанки» дизайн розробляв Рустем Скибін, митець кримськотатарського походження. Він у 2014 році виїхав з Криму.
Розробляючи дизайн для цієї “писанки” він використав елементи, які характерні для Криму. Зобразив два моря, гори, колоски, які проростають — як символ життя. Звичайно, писанок кримські татари не писали, але Крим — це Україна. Тому на писанці зображено і тризуб, і символи, які притаманні півострову, — каже Оксана Ясінська.
В експозиції музею також є писанка, яку переплавили з решток російської ракети, яка влучила в коломийський аеродром 24 лютого 2022 року. Її музею подарували військові льотчики.
Це повністю ідея наших військових і втілення — теж. З дерев’яної злітної смуги здіймається рука, яка міцно тримає писанку, а над нею — літак. Ідея цього подарунку була така: зі смертоносної зброї можна переплавити писанку, яка уособлює добро, життя, любов. Тобто з негативу можна створити річ, яка буде нести тільки позитив, — підсумовує Оксана Ясінська.
