Мобілізація по-новому. Довгоочікуваний законопроєкт від уряду пропонує знизити вік тих, хто підлягає мобілізації, спростити процедури вручення повістки та запровадити санкції за ухилянтство. Натомість для чинних військовослужбовців пропонують додаткові послаблення і вперше готують можливість демобілізації.
Урядовий проєкт про нові правила мобілізації та нововведення в несенні військової служби зареєстрували в парламенті ввечері на Різдво, 25 грудня, пише BBC Україна.
Вже кілька місяців було відомо, що над законопроєктом працювали в уряді та парламенті, своє бачення дали військові. Деякі пропозиції лунали публічно. Але остаточний документ вперше став відомий громадськості.
Повістки повсюди, право на відстрочку та санкції
Передусім уряд пропонує знизити призовний вік з 27 до 25 років. Раніше Володимир Зеленський вже заявив, що підтримає цю норму, тобто не ветуватиме закон, якщо автори наведуть переконливі аргументи.
Вводиться поняття “електронного кабінету призовника”. Військовозобов’язані повинні будуть протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації або протягом 20 днів з дати її продовження, самостійно уточнити свої дані у ЦНАПі, військкоматі (нині Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК)) або в електронному кабінеті призовника.
Якщо закон ухвалять і він набуде чинності, всі військовозобов’язані в Україні та закордоном матимуть 30 днів, щоб уточнити свою актуальну адресу проживання та оновити дані. Визнані обмежено придатними до служби протягом шести місяців повинні будуть заново пройти медкомісію.
Отримавши повістку, військовозобов’язані мають прибути у зазначений термін та в зазначене місце.
При цьому порядок вручення повістки суттєво спрощується. Відповідно до пропозицій, її можуть вручити як особисто, так і через електронний кабінет чи електронну пошту.
Особисто її можуть вручити в самому військкоматі, а також за місцем проживання, роботи або в громадських місцях. При чому вручати можуть як співробітники військкомату, так і поліцейські.
Відповідно до пропозицій, під час проведення мобілізації усі громадяни України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті з військового обліку, зобов’язані завжди мати при собі військово-обліковий документ та документ що посвідчує особу. І пред’являти цей пакет за вимогою працівника військкомату або поліцейського.
Коли документи перевіряють, уповноважені представники мають знімати процес на фото чи відео та використовувати електронні засоби з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Навіть за кордоном, окрім деяких винятків, щоб отримати послуги в українських консульських установах під час воєнного стану чоловіки-українці віком від 18 до 60 років повинні будуть надавати військово-облікові документи.
Законопроєктом пропонують скасувати поняття “обмежено придатний до служби”. Влада хоче дозволити військкоматам “направляти до правоохоронних органів матеріали на громадян України, які ухиляються від взяття на військовий облік”.
Водночас право на відстрочку пропонують суттєво обмежити.
Лишити його не для всіх військовозобов’язаних з інвалідністю, а лише для першої та другої групи.
Приводом для відстрочки залишиться догляд за власними батьками, які “потребують постійного догляду”, але не за батьками дружини (чоловіка).
Також пропонують, що приводом для відстрочки буде не наявність у дружини-чоловіка чи інших близьких родичів інвалідності, але саме інвалідності першої та другої групи. Лише один опікун-родич людини, що потребує опіки, матиме право на відстрочку.
Пропонують обмежити право на відстрочку для мобілізації для студентів.
Крім того, раніше бронюванню підлягали всі держслужбовці та працівники органів самоврядування. Новим законопроєктом пропонують забронювати лише держслужбовців категорії “А”, тобто чиновників найвищого рівня. І не більше 50% серед решти військовозобов’язаних чиновників.
Якщо військовозобов’язані та резервісти саботують виконання військових обов’язків, законопроєкт передбачає санкції.
Зокрема, їх пропонують вносити до Єдиного реєстру боржників та застосовувати обмеження у вигляді:
- заборони виїзду за кордон;
- заборони на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном;
- обмеження на право керування власним транспортним засобом та отримання посвідчення водія;
- обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями;
- відмови в укладенні кредитного договору, договору позики;
- призупинення отримання пільг та послуг від держави.
Загалом пропонується ціла низка “удосконалення” процедур обліку та призову, активніше залучення органів місцевого самоврядування, місцевих військових адміністрацій та підприємств і роботодавців. Їхню роль в обліку, мобілізації та навчанні суттєво розширять.
До рекрутингу пропонують, зокрема, залучати центри зайнятості та центри надання адміністративних послуг.
Скасування призову, демобілізація та відпустки
Законопроєктом пропонують скасувати поняття строкової служби. Замість неї вводиться поняття “базової військової служби”. Чинних строковиків пропонують звільнити в запас не пізніше ніж за шість місяців від набуття чинності закону.
Базову службу, за документом, проходитимуть українці від 18 до 25 років, щоб отримати “практичні навички та вміння”. Вони можуть обирати, коли проходити таку службу на свій вибір.
Служба в мирний час триватиме до п’яти місяців, з яких до трьох – базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка. Під час воєнного стану строки визначатиме президент своїм указом.
Таку підготовку можна буде отримати у вищих навчальних закладах, навчальних центрах ЗСУ та інших формувань тощо. Після отримання підготовки, громадян беруть на військовий облік військовозобов’язаних за місцем проживанням.
Законопроєкт вперше передбачає демобілізацію для тих, хто у війську вже давно.
На неї матимуть право звільнені з полону та ті, хто безперервно прослужив у війську під час воєнного стану протягом останніх 36 місяців, а також військові, які мають першу і другу групу інвалідності і не хочуть продовжувати службу.
Крім того, у документі багато пропозицій щодо додаткових можливостей відпустки чи відпочинку чинних військовослужбовців.
Зокрема пропонується:
- Запровадити відпустку тривалістю 90 днів зі збереженням грошового забезпечення для звільнених з полону військових, щоб вони могли “відпочити та пройти відновлення”. За бажанням, такі військовослужбовці зможуть взагалі звільнитися зі служби і їх не матимуть права мобілізувати повторно.
- Дозволити брати відпустку більше 15 днів за раз із загалом дозволених 30 днів (зараз можна взяти частину відпустки не більше 15 днів за раз).
Військові, які проходили службу під час воєнного стану і були звільнені в запас, звільняються від повторної мобілізації на два роки з дня звільнення.
Comments are closed.