Щоб не допустити банкрутство закладів вищої освіти через погіршення демографічної ситуації, міністерство освіти і науки продовжуватиме стратегію об’єднання університетів. Поки що МОН йде шляхом діалогу, якщо ефективних рішень не буде досягнуто, можуть перейти і до примусу.
Про це міністр освіти і науки Оксен Лісовий розповів у інтерв’ю для УП.Життя.
З 2030-2035 року у нас може виникнути катастрофічна ситуація з демографією, коли на одного працюючого буде аж занадто багато непрацюючих, – каже Оксен Лісовий. – Щоб врятувати економіку країни, ця економіка повинна мати дуже високу додану вартість – бути інтелектомісткою, мати велику питому вагу інновацій. Це потребує добре підготовлених фахівців, що виходять як з ЗВО, так і з профтехів.
За його словами, основна мета – сформувати три типи вишів в Україні:
- Місто-, регіоноутворюючий інтелектуальний центр з високою складовою дослідницької діяльності. При цьому такі університети готуватимуть фахівців за всіма спеціальностями, матимуть високий рівень автономії, інший підхід до фінансування, модель управління від стейкхолдерів.
- Галузеві, регіонально орієнтовані заклади – наприклад, лісотехнічні, металургійні університети можуть залишитися у певній області, де велика питома вага цієї галузі.
- Liberal arts universities. Це світоглядні маленькі університети. Наприклад, Український католицький університет, Острозька академія, Київська школа економіки тощо.
За словами Оксена Лісового, сильні медичні ЗВО також залишаться окремими закладами. Однак у МОН, спільно з Міністерством охорони здоров’я, хочуть зробити кілька експериментів із залученням медичного університету до “класичного”.
Читайте: Примусовий шлюб. Чому франківські університети хочуть об’єднати і що це дасть
Кожен університет – екологічний він чи лісотехнічний – все одно готує економістів, юристів, маркетологів, філологів, журналістів і багато кого іншого. Треба це робити, коли є для цього класичний університет? Не треба, – каже міністр охорони здоров’я. – Коли ми об’єднуємо університети, то зберігаємо їхню унікальну складову у вигляді певного структурного підрозділу – інституту чи факультету в тілі університета-реципієнта. Натомість універсальна складова інтегрується у кафедри.
