Мандрівниці із Дніпропетровська вирішили пройти пішки через усю Україну

Двоє дівчат із Дніпропетровська вирішили пішки пройти через усю Україну. Свій проект назвали «Inside of living» (Зсередини життя). Ольга Соловйова і Анастасія Євсюкова з квітня цього року пройшли вже 1500 км! Залишилось ще 500.

Франківський громадський ресторан «Urban Spaсe 100» зібрав справжніх романтиків та любителів подорожей. Дві мандрівниці з Дніпропетровська Оля й Настя розповідали про свій мандрівний проект.

Дівчата запланували пройти пішки через всю Україну – від кордону з Росією до Словаччини. Кажуть, ідея проекту зародилася ще в грудні минулого року. Десь з чотири місяці вони прискіпливо до нього готувалися. Складали маршрут, спілкувалися з істориками, аби розказали про найцікавіші місця, де будуть проходити, рахували витрати, збирали спорядження. Аби подивитися чи витримають, раз на тиждень робили спільні піші вилазки на 25 км.

Нарешті, 20 квітня мандрівниці стартували від Стрілечі, селища у Харківській області. З того часу пройшли 1500 км. За спиною залишилися: Харків, Біла Церква, Полтава, Вінниця, Кам’янець-Подільський. Аби завершити проект, дівчатам лишилося пройти ще 500 км – через Карпати до Мукачева, Ужгорода й до кордону зі Словаччиною. На це піде ще зо два тижні.

За словами Олі Соловйової, вони спеціально не йдуть трасами, а маленькими дорогами від села до села.

«На своєму шляху зустрічаємо безліч людей і це дає нам можливість знаходити багато життєвих історій, – говорить мандрівниця. – Потрапляючи в чужі сім’ї, ми більше дізнаємося про сімейні цінності українців, про життя кожного зсередини. Хочемо більше дізнатися про свою країну, відчути її, показати її такою, яка вона є, як ми бачимо, без політики чи пропаганди. Своїм проектом хочемо об’єднати людей».

Дівчата зізнаються, що, починаючи подорож, говорили російською, але потім плавно перейшли на українську. Мови їх нав­чає франківець Марко Вуянко, який доєднався до проекту. До речі, дорогою до дівчат приєднувалися різні люди – хтось на місяць, хтось на менше чи більше.

Оля з Настею стверджують, що ніколи не під’їжджають, – усе пішки. Хоча, сміються, охочих підвезти чи й піднести, траплялося чимало. Хіба залюбки дозволяли відвезти до якогось місця свої рюкзаки.

Ночували мандрівники у наметах у лісосмугах, полях. У містах використовували каучсерфінг (всесвітня мережа, всі учасники якої можуть гостювати одне в одного). З харчуванням також проб­лем не виникало. І самі готували, і місцеві дорогою пригощали. Харчі зазвичай дівчата купують в останньому магазині перед ночівлею, аби не нести.

Вартість подорожі, за словами мандрівниць, 100 грн. на день. До речі, спонсором проекту стала громадська організація «Вікімедіа Україна».

Рекордний кілометраж мандрів – 50 км за день. Якраз подолали їх на шляху до Івано-Франківська.

Раз на тиждень дівчата роб­лять собі вихідний. «В цей день ми просто нікуди не йдемо, – сміється Настя. – Робимо якісь свої справи – перемо одяг, щось зашиваємо, салон краси, бо ми ж дівчата».

Що найбільше вразило та запам’яталося?

«Один раз у нас перевіряли документи, – пригадує Настя. – Це було дуже кумедно. Під’їжджає на велосипеді сільський депутат, мовляв, зобов’язаний це зробити».

«Дуже вразила Україна, – говорить Оля. – Не треба кудись далеко їхати – все тут. Якщо порівнювати схід і захід, то відрізняються церквами. На заході їх значно більше. Вразила Полтавщина – сільські музеї, садиби, Переяслав-Хмельницький – там 24 музеї!».

Після мандрівки дівчата хочуть видати книгу, а також створити першу пішохідну туристичну стежку по Україні – «United Ukraine Trail!». До речі, й нині за всіма їхніми пригодами можна спостерігати на сторінках проекту в соцмережах.