Під час повномасштабного вторгнення ми шукали себе як інженери, щоб створити якийсь якісний проєкт для допомоги наших військових. Ми почали цей проєкт з ідеєю:” Якщо ми тут, то маємо передати частинку дому захисникам”. Ми зупинилися на зарядних станціях, – говорить Дмитро Король.
“Любця“, “Дарка”, “Оленка” та “Христинка” – це не просто назви, а символи незламності та любові до України, втілені в потужних джерелах енергії. Тетяна Король, креативна директорка компанії “Лютий Power”, розповіла, що її надихнуло на ідею назв зарядних станцій.
Ідея прийшла мені з глибини душі, бо я дуже захоплююся історією, українськими жінками. Вони мене надихають. Особливо після початку повномасштабної війни я зрозуміла, що жінки – це дуже важливий тил для чоловіків, – говорить креативна директорка Тетяна Король. –І наші станції присвячені жінкам, які були важливим тилом колись.
Пан Віталій, харків’янин, який є головним інженером на підприємстві, розповів про те, як шукав роботу, а знайшов місію життя. Каже на підприємстві є багато внутрішньо переміщених осіб, які натхненно працюють задля нашої перемоги.
Як розповідає Віталій, працевлаштування відбулось майже випадково. Просто шукав роботу за своєю спеціальністю, бо за освітою – радіотехнік. Закінчив Харківський військовий університет і дуже цікаво було побачити виробництво, що працює для військових.
Нас тут зібралась цікава компанія. Ми її називаємо збірною України, бо тут представлені Херсонський регіон, з Донецького напрямку були в нас люди. Ми почали вдосконалювати те, що було, – каже головний інженер.
В процесі роботи вдосконалювали складники та станції щодо їх потужності, щоби на позиціях вистачало електроенергії для підтримання зв’язку, гаджетів
Сьогодні ми на такому особливому виробництві, невеличкому бізнесі, який працює для Збройних Сил України. Зокрема, ми бачимо зарядні пристрої для наших військових і не тільки. Цивільні оплачують, військові мають знижку. А також є велика кількість волонтерської допомоги. Я рекламую такі виробництва, бо воно має дуже велику потребу у сьогоднішній час. Війна триває, ми не знаємо скільки вона буде тривати і потрібно допомагати,- говорить Руслан Марцінків.
