Квотами у вуха. Франківські радійники про новий закон та збільшення “українського продукту” в ефірі

Як рахують українську в ефірах, де шукають пісні франківські радійники і що з українського слухає наша влада?

І все у нас є

«Новий закон про квоти для нас не став чимось надзвичайним, навпаки, я його зустрів із повною підтримкою, – каже музичний редактор радіо «Західний полюс» Андрій Озорович. – Бо ж у попередньому варіанті квот було дуже багато суперечливих моментів. Наприклад, російський гурт бере до себе барабанщиком власника українського паспорта – і все, він перетворюється на «український продукт». Ну, або практика «нічного патріотизму» – коли для того, щоб забезпечити відповідний відсоток національного продукту, цей самий продукт ставлять уночі. І знову ж таки, мовне питання, адже національний продукт міг бути будь-якою мовою».

Тепер же радіостанція має забезпечити не менше 25 % пісень українською, продов­жує Озорович, і це, на його думку, не є проб­лемою навіть для радіостанцій з вузькими форматами (джаз і класику все одно у FM-просторі знайти нереально, а у всіх інших жанрах матеріалу вдосталь).

«Що цікаво, на «Західному полюсі» зараз трішки зменшився обсяг того самого «національного продукту», але це сталось здебільшого за рахунок англомовних українських виконавців, – каже Андрій Озорович. – Російськомовних ми й так не транслюємо, а от щодо україномовних – щодня перевіряю, і ще не було такого, щоб менше 33-34 %. До введення в дію нового закону інколи цей відсоток міг бути й більшим, але, відверто кажучи, те, що звучало, не завжди відповідало принайм­ні моїм уявленням про вміст і зміст нашого ефіру. Я іноді жартую, що «Західний полюс» – чи не єдина радіостанція в Україні, яка з новим законом навпаки зменшила кількість українських виконавців у ефірі. Словом, можу сказати, що робота музичного редактора із новим законом стала трішки легшою. Можна більш критично оцінювати матеріал, який приходить на скриньку (а прослуховувати іноді доводиться ну ду-у-у-уже специфічні речі під соусом «поставте, усе одно ж треба, бо квоти»). І обирати в ефір дійсно кращих. Їх вистачає, що б там не казали колеги з київських фм-ок».

«Я пам’ятаю, як ще кілька років тому керівники багатьох центральних радіостанцій, як один, говорили, що української музики є дуже мало, щоб заповнити нею хоча б частину ефіру. Вже тоді вони лукавили. А зараз це точно вже не відмазка, – говорить гендиректор ТРК «Вежа» Тарас Зень. – За останні роки в Україні з’явилося стільки якісної української музики, що це може не побачити хіба що сліпий. Ефір вже є чим заповнити, є достатньо і рок-команд і поп-виконавців. Можливо, менше в джазі чи електроніці, але це лише питання часу».

Квоти дадуть поштовх розвитку українській музиці – у цьому позитив. Але, зауважує Тарас Зень, з іншого боку – багато хто писатиме пісні українською, щоб бути в кон’юнктурі й мати більше можливостей потрапити в ефір. І ця кон’юнктура, не щирість – це негатив.

«Ще хочу додати, що введення квот мобілізувало продюсерів, – каже Зень. – От кілька днів тому мені телефонував відомий столичний продюсер Бебешко, з яким ми особисто ніколи не були знайомі. Мовляв, «ми зараз новий україномовний проект запускаємо на подобі Олі Полякової, який матиме назву «Солоха». Хотіли б вам надіслати для ротації…». А щодо роботи радіо «Вежа», то ми ніколи не соромились української музики, ставили її завжди і коли це не було мейнстрімом. Тому ці нововведення нас сильно не зачеплять».

Нацрада порахує

За дотриманням отих квот стежить Національна рада з питань телебачення і радіо­мовлення. Як це виглядає?

«Найперше – відбувається добовий запис ефіру (від 00:00 до 24:00), потім ефір розшифровуєтся, – розповідає Ігор Маслов, представник Нацради на Прикарпатті. – На що ми звертаємо увагу зараз: відповідно до прийнятих змін, остаточно в ефірі радіо­станцій має бути 35 % україномовних пісень (протягом доби і в проміжки часу 07:00-14:00 та 15:00-22:00), 60 % ведення ефіру має бути українською. Тут треба додати, що протягом першого року ці показники мають бути відповідно 25 % і 50 %, протягом другого року – 30 та 55 % і третій рік принесе нам максимальні показники у 35 та 60 %. Щодо мови, то рахується не тривалість пісень, а їх кількість».

Далі все просто – рахується загальна кількість пісень і кількість пісень українською.

«Станом на 14 листопада здійснено добові записи двох радіостанцій і вибіркові записи трьох станцій. До завершення моніторингу всіх не хотілось би конкретно говорити, кого вже послухали, а хто – на черзі, – каже Маслов. – Порушень поки що не зафіксовано. І це не дивно. Найперше – всі наші радіо здійснюють мовлення виключно українською, тому цей показник вони аж ніяк не можуть порушити. Щодо пісень – з 2011 року, як я почав працювати в Нацраді, в нашій області жодного разу не було зафіксовано порушень норми національного продукту в ефірі. Але остаточний результат буде після проведення всіх моніторингів. Приблизний термін – кінець листопада початок грудня».

До слова, в разі виявлення порушення перебачений штраф у розмірі 5 % від суми ліцензійного збору (а ліцензійний збір, наприк­лад, для івано-франківських радіо­станцій становить зараз 150 тисяч гривень).

Флешмоб улюбленого

Що цікаво, на підтримку запровадження квот у Facebook відбувся цілий флешмоб. Ініціювала його нардеп Вікторія Сюмар. Суть проста – кожен постить у себе на стіні улюб­лену україномовну пісню. Сама Сюмар поширила «Повертайся живим» у виконанні сестер Тельнюк і гурту «Kozak System».

І до цього дійства долучилося чимало народу. Президент Петро Порошенко поширив пісню «Веселі, брате, часи настали» гурту «Океан Ельзи». Прем’єр Володимир Гройс­ман теж приєднався до флешмобу зі свою улюбленою піснею ТІК «Люби ти Україну». Екс-прем’єр Арсеній Яценюк запостив «Без бою» тих же «океанів».

Екс-керівник НТКУ Зураб Аласанія, наприклад, поширив «Пиємо, пиємо» з коментарем: «Не певний, що радіо збожеволіє аж до Мар’яни Садовської, але ся пані часом таки вивертає душу». А керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович долучився піснею «Богуслав» гурту «Гайдамаки».